Вівторок, 30.05.2017, 08:33

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Наш Антон [1]
нарис
Іванова Р.П. [1]
Кожна зустріч - диво відкриття
Лариса Мокринська: «Іду до дітей з радістю» [1]
Уляна Остапчук: Математика і діти - це кредо, що вже не змінити [1]
Портрет сучасника [47]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:08:33


Останні надходження
[03.01.2017]
Чому ми так говоримо (0)
[03.01.2017]
Від піктограми до української абетки (0)
[03.01.2017]
Вправи з ключем (0)
[03.01.2017]
Календарне планування на 2015-2016 н.р (Журнал "Бібліотечка "Дивослова"") (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1327
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Портрет сучасника » Портрет сучасника

Нарис про друга
Мого друга звати Зак. В нього незвичайне ім’я. В Україні такого імені й не зустріти, але в Америці це ім’я дуже популярне.
Я знаю Зака не так давно, а познайомились ми випадково. Можна сказати, що це було дивне знайомство. Ми разом грали в одну online-гру, почали переписуватись і спілкуватися в skype.
Заку 21 рік, проживає він в Росії, у місті Краснодар, але дуже довгий час жив на території Америки і тому вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою мовами. Закінчив Кубанський Державний Університет, працює заступником директора фірми A.E.Jewelry Company. Він часто буває в Україні, а саме в Києві, де ми з ним і зустрічались.
По своїй натурі це сильна, вольова, дуже оптимістична і життєрадісна людина, яка вміє ставити перед собою цілі і досягати їх. Поєднання цих якостей і допомагає йому краще розуміти і розбиратися в людях. Він з легкістю знаходить спільну мову з абсолютно незнайомими йому людьми.
Найголовніше і найприємніше те, що ця серйозна молода людина цінує і поважає звичайну людську дружбу, де незважаючи на різницю у віці, він все одно залишається вірним другом, який щиро переживає за мене, допомагає, якщо необхідна його допомога.
Зак зберігає мої таємниці і не думає про мене погано. Я сподіваюся, що він цінує мене так як і я його.
Він завжди терпляче слухає мене, вникає в те, що я говорю, із задоволенням дивиться ті фільми, які я йому пораджу. У нас абсолютно збігаються музичні смаки. За винятком лише того, що він не любить поп-музику, а я іноді її слухаю.
А іноді він погано себе поводить, безсоромно дуріє, придумує всякі дурниці. А буває, що він не знаходить на мене часу, тому що багато працює. Коли він злий на мене, з ним краще не сперечатися. Краще покірно погодитися, все одно не вийдеш переможцем, але до кінця дня він мені все пробачає.
Мені хочеться, щоб така дружба була вічною і віриться, що зараз з усіх думок в його голові є одна маленька про мене, про друга, який пише про нього нариси, з лютою ненавистю дивиться на нього під час сварки, а потім всеодно мириться. І щоб не сталося, треба зауважити, що я дуже радий нашому знайомству і нашій дружбі.

Потапчук В. , 10 клас
Категорія: Портрет сучасника | Додав: EcsTaSy (19.02.2012)
Переглядів: 37445 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.5/100
Всього коментарів: 1
1  
Дякую)))

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2017