Четвер, 18.04.2024, 17:37

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Наш Антон [1]
нарис
Іванова Р.П. [1]
Кожна зустріч - диво відкриття
Лариса Мокринська: «Іду до дітей з радістю» [1]
Уляна Остапчук: Математика і діти - це кредо, що вже не змінити [1]
Портрет сучасника [47]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:17:37


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1428
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Портрет сучасника » Портрет сучасника

Пропагуючи здоровий спосіб життя
В. Я. Ходаківський народився 1949 року в Рудому Селі Володарського району. Закінчивши 8 класів, вступив до Київського професійно-технічного училища № 3, де отримав спеціальність слюсаря механоскладальних робіт. Трудову діяльність розпочав на Дарницькому заводі по ремонту шляхової техніки, ремонтував трактори, токарні, фрезерні, свердлильні верстати, преси. Довелося також попрацювати і на Київському шкіркомбінаті № 6 автослюсарем та зольщиком шкір. Працюючи, навчався З роки у вечірній загально-освітній школі робітничої молоді та на радіоелектронних курсах ДТСААФ. Одночасно всі ці роки займався спортивною гімнастикою у товариствах «Динамо» та «Трудові резерви» м. Києва і, виконавши норму першого дорослого розряду, у 1968 році вступив до Київського державного інституту фізичної культури, який закінчив у 1973 році, отримавши спеціальність викладача-тренера. 
    За свою спортивну кар'єру батько брав участь у багатьох спортивних змаганнях різних рангів, але найбільше запам'яталися четверта і п'ята спартакіади народів СРСР у Москві. Місяць зборів у Москві, потім велике спортивне свято. Це все врізалося в батькову пам'ять на все життя. За участь у цих всесоюзних спартакіадах у 1967 році у складі збірної України з акробатики, а в 1972 році у складі команди гімнастів-«солістів», оргкомітетом змагань було відзначено мого батька подяками, спортивними костюмами, значками та сувенірами. 
    Після закінчення інституту батько працював в Білоцерківській ДЮСШ № 1 тренером зі спортивної гімнастики. Строкову службу в армії проходив в академії імені Ю. Гагаріна. Після служби в армії він повернувся в свій рідний Володарський район на роботу вчителем фізкультури у Мармуліївську та Капустинську, на той час, восьмирічні школи, де і познайомився з молодою, красивою вчителькою математики, в майбутньому моєю мамою Г. Я. Бацак. 
    Батьки багато хорошого розповідали про педколектив Мармуліївської восьмирічної школи 70-их років, очолюваний такими директорами, як М. Г. Опанасенко, С. Д. Бобрівська, П. 0. Глемейда, а також вчителів 0. С. Глинську, В. В. Рублівську, Д. А. Соко¬лова і Я В. Делійську, які одружилися і тепер вони наші свати і куми, В. М. Лісового і Н. М. Афанасьєву, П. П. Чучук, Т. Й. Дзвонівську і Л. Г. Саганець. Одним словом всі були молоді і працювали гарно, закохувались по-серйозному, а тому всі тоді поодружувалися і тепер мають своїх дітей і внуків. 
    У Капустинцях і Мармуліївці батько з молоддю цих сіл створили непогану спортивну базу: два стадіони, було придбано чимало різного спортінвентаря, у Мармуліївській школі організовано роботу душової кімнати, де спортсмени мали можливість помитися після гурткової роботи з таких видів спорту, як волейбол, баскетбол, акробатика і вільна боротьба. Багато шкільних свят супроводжувалось цікавими конкурсами, змаганнями та виступами акробатів. 
    Будучи партійним, батько працював і заочно навчався в університеті марксизму-ленінізму в м. Києві, після закінчення якого отримав ще одну вищу освіту, і, паралельно з роботою спортивних гуртків, тепер вів іще й гурток комсомольської політосвіти з молоддю села. Життя було напруженим, але й цікавим. І не менш цікавим воно стало тоді, як батька в 1981 році обрали головою райради ДСТ «Колос». 
І знов організація спортивних свят, тільки уже на районному рівні, будівництво центрального стадіону «Колос», спортивних майданчиків та футбольних полів в селах району, підготовка збірних команд на обласні змагання. Нелегко було, але постійну допомогу в роботі надавали голова райвиконкому П. В. Бомбандьоров, секретарі райкому партії Г. Є. Титарчук та Г. Ф. Бокшань, голова спорткомітету В. П. Сіяниця і чимало спортивних активістів, інструкторів та вчителів фізкультури.
    Шість років промайнуло, як один день. 7 років батько викладав фізкультуру в СПТУ № 27 у Володарці, потім 13 років очолював районну організацію Червоного Хреста і вже 17 років є інструктором лікувальної фізкультури в районній лікарні. 
    45 років батько працює і вчиться. На сьогодні він має 14 спеціальностей, але більшу частину свого життя віддав фізкультурі і спорту, постійно пропагує здоровий спосіб життя і особистим прикладом показує: щоденні заняття спортом - це чудове самопочуття, бадьорий настрій, відчуття сили, здоров'я і краси. 

О. ХОДАКІВСЬКА,
Голос Володарщини, 17 січня 2009 року

Категорія: Портрет сучасника | Додав: genamir (20.07.2010)
Переглядів: 1411 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2024