П`ятниця, 24.11.2017, 17:47

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Наш Антон [1]
нарис
Іванова Р.П. [1]
Кожна зустріч - диво відкриття
Лариса Мокринська: «Іду до дітей з радістю» [1]
Уляна Остапчук: Математика і діти - це кредо, що вже не змінити [1]
Портрет сучасника [47]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:17:47


Останні надходження
[03.01.2017]
Чому ми так говоримо (0)
[03.01.2017]
Від піктограми до української абетки (0)
[03.01.2017]
Вправи з ключем (0)
[03.01.2017]
Календарне планування на 2015-2016 н.р (Журнал "Бібліотечка "Дивослова"") (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1355
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 9
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Портрет сучасника » Портрет сучасника

Справжній Учитель

   Професiя вчителя дуже складна i вiдповiдальна, адже в його руках майбутнє нашої держави. Як це благородно давати iншим знання, бути порадником i взiрцем. Звичайно, далеко не кожен  може стати справжнiм Учителем. Для цього потрiно багато працювати, займатися самоосвiтою, прагнути, щоб уроки стали для учнів цiкавими та корисними. Кожен учитель гiдний  любовi i поваги. Менi подобаються всi вчителi, якi  мене навчали в Гайворонськiй ЗОШ  І-ІІ ст. та викладають у Володарськiй ЗОШ І-ІІІ ст.№2, але найбiльший слід у моєму житті залишив  учитель хiмiї та біології  Гайворонського НВК Василенко Григорiй Миколайович. Добрий, справедливий, уважний - таким я запам’ятала його назавжди.

     Василенко Григорiй Миколайович народився 25 серпня 1969 р. в селi Ведмедiвка Носiвського району Чернiгiвськой областi, в сiм’ї колгоспникiв Эвдокiї  Семенiвни та Миколи Iвановича Василенкiв. У 7 рокiв  пiшов до 1-го класу Адамiвської  восьмирiчної  школи, яку закiнчив на вiдмiнно. Перед хлопцем постало питання: здобути повну середню освiту в школi чи в професiйному училищi, як це робили його три старших брати. Григорій  обрав перший варiант: перейшов до 9-го класу Держамiвської середньої школи.

     З дитинства Григорiй Миколайович мрiяв стати вiйськовим, тому пiсля закiнчення 10-го класу в 1986році  спробував вступити до Київського вiйськового училища, але спроба була невдалою. Молодий юнак не розгубився i поїхав вступати до Нiжинського державного педагогiчного iнституту iменi M.B.Гоголя на природничий факультет за спецiальнiстю бiлогiя i хiмiя. Цей вибiр не був випадковим. Коли вiн навчався в Держамiвськiй школi, улюбленим предметом була хiмiя, якiй навчав справжнiй фахiвець, досвiчений вчитель, порядна людина Микола Iванович Приступко. Григорiй не тiльки любив хiмiю, але й добре знав її. У 9 -10-х  класах вiн був переможцем районої олiмпiади з хiмiї i призером обласного  етапу, тому при вступi до iнституту екзамен склав на вiдмiнно.

   За час навчання в iнститутi Григорій Василенко не тільки займався науково-дослiдницькою діяльністю з органiчної  хiмiї  під керівництвом  науковця зi свiтовим ім’ям, професора Нiжинського педiнституту Андрiя Володимировича  Домбравського, а й захоплювався волейболом i бальними танцями. Як i всi 18-рiчнi юнаки в 1988р. був призваний на строкову вiйськову службу до лав Радянськой Армiї, і лише відслуживши, продовжив навчання.

    Саме в Нiжинському педiнституті Григорiй Миколайович познайомився з чудовою дівчиною, теж вчителем біології , своєю майбутньою дружиною Свiтланою Станiславiвною . В червнi 1992 року, пiсля закiнчення iнституту, разом з дружиною отримали направлення на роботу у Володарський район Кийвськой областi. В районному вiддiлi освiти  Г.М. Василенка призначили на посаду вчителя бiологiї i хiмiї Гайворонської школи, а у 2001 році - директора.  За роки роботи Григорiй Миколайович зарекомендував себе  як добросовiсний, порядний, чесний, справедливий, вимогливий педагог і керівник, що має  велике серце та безмежну любов до дiтей.

   Родина Василенкiв – чудова пара однодумців, щаслива сім’я, у якiй один одного поважають i люблять. Вони турботливi батьки, що виховали прекрасних дітей: старша донька Руслана, яка дуже схожа на свою маму і зовнiшньо, і добротою, щирістю, навчається на лікаря, молодший син Тарас теж студент. Молоді Василенки  ще на дорозi до своїх майбутнiх досягнень та вiдкритiв. Їм є ким пишатися і з кого брати приклад.

                                                                                                                                                                 Хильчук Яна, 10 клас

Категорія: Портрет сучасника | Додав: genamir (03.08.2014)
Переглядів: 718 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2017