Середа, 18.09.2019, 12:31

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Шевченківські дні [1]
Випускні вечори [22]
Новорічні свята [8]
Весняні свята [7]
Голодомор [4]
Чорнобиль [2]
Рідна мова [20]
Жіноче свято [10]
До Дня Перемоги [2]
1 квітня [4]
Державні свята [14]
Афганістан [3]
До Дня захисту дітей [3]
Природознавчі сценарії [10]
Козацькі свята [5]
Бібліотечні уроки [2]
Різне [14]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:12:31


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1398
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Сценарії » Природознавчі сценарії

Свято картоплі
Звучить пісня «Наш рідний край» у виконанні гурту «Соколи» (у грамзапису), на столі виставка сортів картоплі.
Ще на лугах за річкою отави срібляться, зеленіють свіжо і юно. На галявинах, узліссях, придорожніх смугах ще спостерігаємо барвисте квітування різнотрав'я. У теплу осінню пору зацвітають золотушник, буркун, петрів батіг. Інколи доводиться спостерігати, як вдруге з'являється цвіт на деревах.
Однак барви вересня уже спокійні, хоча, й своєрідні, неповторні. Усе довкола стишується, за¬гусає. Летять у вирій лелеки, журавлі. Услід за липою,березою починає жовтіти горобина. Ліс пахне хвоєю, грибами, листям. Чудова, заспокійлива ця пора до творчості спонукає. А в полі, на городі копають
картоплю. О, тоді!
Читець:
Коли копають картоплю — стелиться дим над землею
Листя летить воскувате, ніби метеликів рій,
Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією,
Що, опріч назви «осінь», немає імені їй.
Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний
Ріднею мовою кличе у невідомі краї.
Смутком тоді щасливим повниться серце людини,
Вітер, як старості повів, навкруг обвіває її.
Коли копають картоплю, тихо співають дівчата,
Озимина витикає свіжо зелені голки.
В гості запрошує всіх біла над річкою хата,
Діти несуть у школу завиті в хустину книжки.
Коли копають картоплю, стигне вода у, криниці,
Рівно й спокійно дише натомлена в праці земля.
Хлопцям пора і дівчатам сваритися і миритися,
Час музикантам ладнати скрипки на весілля.
Ведучий:Прекрасна поезія Максима Рильського завжди іде на пам'ять, коли настає ця благословенна пора. Що не кажіть, а коли копають картоплю, радісна і очікувана пора, насамперед для хлібороба. Чи добірні бульби викопуються, чи щедрий урожай «земляних яблук». Що для себе, для спожитку залишити, що на насіння, а що на продаж, дрібнішу на корм до¬машній живності. Як-не-як, а «другим хлібом» називають у нас картоплю. Смачна вона і розварена, і в токмавах, і в лушпинні, і бульбаники смачні. «Картопля ніколи не приїдається», — кажуть в народі. Десятки різно¬манітних страв уміють готувати з картоплі вигадливі і старанні господині. Картопля уже на щодень і без неї не уявити сучасної кухні.
Ведучий:Але не завжди так було. Далебі ні! Шлях до масо¬вого поширення «земляних яблук» на нашому кон¬тиненті не завжди був легким, з цією рослиною пов'язано чимало цікавих історій, курйозів, дотеп¬них бувальщин.
Ми звикли до картоплі, нам важко повірити, що вона чужоземна, що чотириста років тому її при¬везли з «холодної країни», як називають Чілі індіанці.
(Легенди)
Читець: Якось французька королева Марія Антуанетта з'явилась на балу в платті, оздобленому живими рідкісними квітами. Придворні були у захваті. Та ко¬ли вони дізналися, що це квіти «земляного яблука» {французька назва картоплі), то по залу перебіг шепіт: «Ще одне дивацтво Пармантьє». Про ко¬лишнього аптекаря, який став агрономом, в Парижі ходили різні чутки, Тільки дивак може радіти з того, що його обікрали. А Пармантьє радів, коли в нього на дослідному полі вкрали «земляні яблука», на¬вмисне відпускав на ніч сторожів. Нехай у нього вкрадуть і в себе посадять, Пармантьє мріяв роз¬садити по всій Франції нову рослину, яка може замінити голодуючому народові хліб.
Пармантьє підніс королеві квіти картоплі, сподіваючись на її допомогу. Проте для Марії - Антуанетти нова квітка була лише новою модою. «Якщо у народу немає хліба, нехай їсть тістечка», — сказа¬ла королева. Ці жорстокі слова ще раз підтвердили справедливість суду, який після революції 1789 року виніс королеві смертний вирок. А пам'ять про дивака Пармантьє живе і досі. Щовесни на його могилі вдячні нащадки садять кущ картоплі.
Ведучий:Вважається, що в Європу «земляні яблука» при¬везли мореплавці вже після відкриття Нового світу в XVI столітті. І вперше з'явилась ця незвична рос¬лина в Іспанії. Поживні й смакові якості європейці поцінували не відразу.
Читець: Ось яка історія сталася з англійським адміра¬лом Френсісом Дрейком. Тривалий час провів він у дальніх, повних пригод, мандрах. В 1586 році по¬вернувся додому і привіз незвичайні і рідкісні зем¬ляні плоди, віддав їх своєму садівникові, щоб той посадив у найкращий грунт. Турботливо доглядав посіви садівник. Стебла пішли в ріст. Невдовзі й квітки з'явилися — а відтак і плоди — зелені ягідки. Покуштував їх садівник, а вони гіркі і несмачні.
— Що то за плід? Намарне пропала моя важка праця! — пожалівся він адміралові. Розсердився адмірал, наказав негайно повиривати бадилля заморської рослини як нікому не потрібний бур'ян. Тут же їх почали заповзятливо висмикувати з корінням. І сталося диво. Садівник побачив, що під кожним кущем у землі виявилися точнісінько такі ж плоди, які привіз адмірал з далеких мандрів. Спробували відварити їх. Напрочуд смачні. Відтоді садівник не тільки сам вирощував картоплю, а й радив це роби¬ти іншим.
Читець:В одному німецькому містечку посеред площі стоїть пам'ятник: високий чоловік у морській формі і з мужнім лицем протягує людям якусь квітку. Не¬легко зрозуміти, дивлячись на бронзу, що це за квітка. Ще важче здогадатися, що це пам'ятник адміралу і водночас пірату. Надпис на постаменті гласить: «Серу Френсісу Дрейку, який розповсюдив картоплю в Європі». Мільйони хліборобів світу бла¬гословляють його безсмертну пам'ять. Цінний дар рятує бідних від голоду і полегшує їм гірку долю...»
А взагалі в нової рослини на європейському кон¬тиненті були й ревні прихильники, і не менш злісні противники. Усього було. Серед прихильників були можновладці, а от простий люд, селяни чинили опір рослині. Наприклад, в Німеччині селяни влаштува¬ли «картопляний бунт», не бажаючи вирощувати заморський плід.
А як же назвати короля Фрідріха Вільгельма І, за наказом якого бунтівникам відрубували вуха й но¬са? Рослину поширювали силоміць. Картопля по¬ширювалась в Голландії, Шотландії. А за наказом королівського двору Англії піддані зобов'язані були вважати картоплю святковою рослиною.
В Росію заморський екзот потрапив в часи ца¬рювання Петра І. І тут нову рослину не відразу прийняли з прихильністю. Деякі налякані селяни навіть боялися взяти до рук ці плоди.
г). Різні назви має картопля. Іспанці явно натяка¬ють на свої походи в Новий світ, в себе на Батьківщині охрестили картоплю індійським іменем «папу», а також «земляним горіхом».
Французи дали їй назву «поп де тер», що означає «земляне яблуко». Німцям спочатку більше сподо¬балось — «земляна груша».
Англійцям — чомусь «ірландський батат», або «патато». Італійцям-тартуфолі. А росіяни спочатку називали картоплю «чортовим яблуком». Це гово¬рить про те, що в ті часи картопля користувалася дурною славою.
Однак ні різки, ні сокири ката не переконали се¬лян у тому, що варто садити картоплю. Це зробили урожайні сорти, виведені вченими. А коли вчені відкрили, що з бульб можна одержати крохмал, па¬току, спирт, без картоплі вже не могли обійтися ні текстильна, ні сірникові фабрики, ні спиртові, а зго¬дом і наукові заводи.
Загадки
1. Що то за курочка, що під землею несеться?
1. І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра.
2. Скільки картоплин у горщик влізе?
3. Хто ховає під кущі наші супи і борщі?
4. Очі має, а не бачить?
5. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.
6. Я росла у темній темниці,
Як зросла — взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
Скажіть ім'я ви моє?
7. Ні велике, ні маленьке,
Ані довге, ні кругленьке.'
8. З нього користь люди мають, Ним ся звірі випасають.
9. Хто вона?
10. І не вродлива,
Аж ніяк не показна,
11. Та сказати справедливо,
12. Вельми корисна вона.
13. І про це вже кожен знає,
14. Хоч не все перелічу,
15. Що без неї не буває
16. Ані супу, ні борщу.

Вікторина
1. Яка Батьківщина картоплі? (Південна Америка).
2. Коли картопля потрапила в Росію?
3. Де картоплі поставлений пам'ятник?
4. Які сорти картоплі ви знаєте?
5. Як називали картоплю в Росії?
6. В. Хто автор казки «Картопля», в якій показаний бунт проти цієї рослини? (Г.Х. Андерсен).
7. Які речовини виробляють з картоплі?
Конкурси
1. Садіння і збирання картоплі. Хто швидше?
2. Перенесення картоплі з одного відра в інше. Хто швидше?
3. Хто швидше почистить картоплю?
4. Хто назве більше сортів картоплі?
5. Стрибання в мішках з картоплею.
В кінці свята Королева Картоплі нагородила всіх жителів Картоплянії призами.
А на завершення свята картоплі всі присутні смакували стравами, які приготували
з кар¬топлі.

Категорія: Природознавчі сценарії | Додав: genamir (18.06.2010)
Переглядів: 7055 | Рейтинг: 2.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2019