Чарівні пригоди у країні Казок - Новорічні свята - Сценарії - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
Субота, 03.12.2016, 22:38

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Шевченківські дні [1]
Випускні вечори [22]
Новорічні свята [8]
Весняні свята [7]
Голодомор [4]
Чорнобиль [2]
Рідна мова [20]
Жіноче свято [10]
До Дня Перемоги [2]
1 квітня [4]
Державні свята [14]
Афганістан [3]
До Дня захисту дітей [3]
Природознавчі сценарії [10]
Козацькі свята [5]
Бібліотечні уроки [2]
Різне [14]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:22:38


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1297
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Сценарії » Новорічні свята

Чарівні пригоди у країні Казок
Картина 1.

Завіса закрита. Звучить увертюра.

Голос диктора: Ця незвичайна історія трапилася у Чудовій Країні Казок напередодні Новорічного свята.

Завіса відкривається. На сцені –справжня крамниця Казкового реквізиту. Великий напис «Казкова крамниця». Десь «на вході» висить ще одна вивіска - «Переоблік». На передньому плані – ялинка. Біля якої пораються два Клоуни – Андрійко та Олежка.

Андрійко: Ось цю Чарівну кулю ми повісимо сюди. (Вішає кулю)
Олежка: А під ялинку поставимо іграшкового Діда Мороза. А він дуже схожий на
справжнього… (Ставить іграшку)
На сцену практично влітає - Клоун -дівчинка- Юля. Кричить на хлопчиків.

Юля: Пустуни! Знову за своє. Спочатку треба зробити справу, а потім розважатися.
Олежка: Ми прикрашаємо ялинку. Це теж важлива справа.
Юля: Так! Але найважливіше для нас сьогодні – завершити переоблік Казкового реквізиту. Незабаром Новий рік. З хвилини на хвилину за своїм чарівним приладдям з’являться герої казок , а у нас переоблік не закінчено!!!

Юля бере здоровенний зошит, а хлопці з рахівницею та калькулятором у руках бігають по сцені ,а то і вибігають за куліси, та рахують казковий реквізит.
Андрійко: Ліхтарики для Гномів з казки про Білосніжку. Шість штук.
Юля: Чому шість. На обліку – сім ліхтариків.
Андрійко: (вибігає з ліхтариком) Так, сім. Це я помилився.
Юля: (помічає у зошиті) Сім.
Олежка: Чарівна булава для Котигорошка.
Андрійко: Чоботи скороходи.
Олежка: Мітла для Баби-Яги.
Андрійка: Мітла для Гаррі Поттера, та ще вісім штук для його друзів.

З’являється Вінні-Пух.
Вінні: Доброго дня, шановні Клоуни. Чи можу я отримати свій чарівний горщечок з медом, а то щось їсти хочеться.
Юля: ( у кращих традиціях нашої торгівлі): Ти що, Вінні, не бачиш? У нас переоблік. Ось закінчимо, тоді і приходь за своїм горщиком.
Вінні: Ну добре, що з вами зробиш. Буду чекати. (Сідає на східцях сцени).
Олежка: А щось я не бачу Чарівної пляшки Старого Хоттабича.
Юля: Ой, як він за нею прийде, а її нема… То дістанеться нам на горіхи!
Андрійко: А це що таке? Щось я не бачив у нашому обліку такої вази.
Юля: Яка гарна! Я поставлю у неї квіти! Щось вона трошки забруднилася. Зараз я її почищу. ..

Тре вазу ганчіркою. Музика, дим. На сцені з’являється Старий Хоттабич (Не дуже старий, у багатому новому вбранні).
Олежка: Дядьку, Ви хто?
Хоттабич: О, калькулятори моєї души. Хіба ви не впізнаєте мене?
Андрійко: Наче ні. О, та ви , мабуть, чарівник з якоїсь нової казки, яку ми ще не читали.
Хоттабич: (хитро) О, горе мені, старі друзі і не впізнають…
Олежка: Знав я одного старого, який так говорив і поводився.
Андрійко: Я – теж, але це був Старий Хоттабич.
Юля: Він був дуже старенький, весь у лахмітті…
Олежка: І жив у такій старенькій брудненькій пляшечці із розбитою горлянкою.
Хоттабич: Ха-ха-ха!!! О, дурники мого серця, най нетямущі з клоунів, ви не враховуєте технічного прогресу та можливостей сучасного життя. А ну, придивіться уважніше! Так, і так!
Юля: Ой, це точно, Хоттабич!
Андрійко: Але який гарний!
Олежка: Молодше свого віку років на триста, а може і на чотириста.
Хоттабич: Нарешті ви впізнали мене, мої не дуже розумні любі друзі.
Андрійко: Як Вам це вдалося?
Юля: Бабуся-Ягуся за такий рецепт, мабуть, і ступу свою віддала б.
Хоттабич: О, мобілка мого серця, мені вдалося Вас вразити?
Всі хором: Ще й як!
Хоттабич: Тоді слухайте! Я купив собі у «Кишені» шампунь «Хед енд шолдерс», і моя борода засяяла новим блиском.
Олежка: (іронічно) І зауважте, ніякої лупи.
Хоттабич: У секонд-хенді придбав собі майже новий чудовий халатик.
Юля: Мабуть від арабського шейха!
Хоттабич: А що? Герої телепрограми «Шанс» можуть одягатися у секонд-хенді, а я ні.
Всі хором: Можете –можете.
Хоттабич: Так ось, а потім в Інтернет- обміннику я поміняв свою стару пляшку на чудову новеньку вазу. Ось так!
Андрійко: Ну, старий, ви даєте!..
Хоттабич: І прошу мене тепер не називати старим, краще просто Хоттабич, або ласкаво – Хоттабик.
Юля: Та добре, ми згодні.
Олежка: Але цікаво, чи не втратила від шампуню Ваша борода своїх чарівних властивостей?
Хоттабич: А ось зараз і подивимося.
Хоттабич: (вириває волос зі своєї бороди, чаклує) Ахалай-махалай!

Дим, музика, з’являються Східні красуні, виконують східний танець.
Хоттабич: Ну, як вам моя борода?
Клоуни: Чудово! Класно! Дуже добре!
Юля: Все, час відкривати нашу казкову крамницю. Ось-ось прийдуть наші герої за своїм казковим реквізитом.
Олежка: Вінні! Іди, отримай свій горщик меду.

Вінні отримує мед.
Андрійко: Я вже бачу перших відвідувачів. Це Попелюшка та Принц.
Олежка: Вітаємо вас, шановні гості.
Юля: Як поживає моя улюблена казка?
Попелюшка: Доброго дня, любі друзі. У нашій казці все добре.
Принц: Так, все, як завжди.
Попелюшка: Батько здоровий.
Принц: А Мачуха - сердита.
Попелюшка: Сестри капризують та все шукають женихів.
Принц: Маленький чарівник трохи виріс і багато чому навчився.
Попелюшка: А от добра Фея трошечки погано себе почуває, сама не прийде.
Принц: Тож просила нас принести її чарівну паличку.
Попелюшка: А я б хотіла нові черевикі. Чи є мій розмір?
Андрійко: Добре! Ось Попелюшко, твої кришталеві черевики. Ну і розмір! Юлька міряла, навіть на неї не налізли.
Юля: Обіцяв же не розказувати.
Попелюшка: Не ображайся, Юля. А черевички ні на кого не налізуть, крім мене. Вони ж чарівні!
Олежка: А ось і чарівна паличка для Феї.
Вінні: Передайте Феї від мене цілющого меду. Вона від нього дуже швидко одужає.
Попелюшка:Спасибі Вам, друзі.
Принц: Хочете, ми заспіваємо вам нашу нову пісню.
Всі : Чудово. Давайте послухаємо.

Попелюшка і Принц виконують пісню. Всі аплодують.

Попелюшка: Дякуємо, друзі.
Принц: Вітаємо з Новим роком. До побачення.
Всі: До побачення.

Хоттабич: А я Вас швидко доставлю додому. Та провідаю мою давню приятельку Фею.
Принц: Спасибі, Хоттабич.
Хоттабич Чаклує. Дим, музика. Попелюшка, Хоттабич та Принц зникають.

Звучить музика. До залу виходять герої мультфільму «Шрек» - Шрек, Віслюк.
Клоуни: Ура! До нас іде Шрек. Та його друг віслюк. Ото зараз розважимося.

Шрек та Віслюк весело з піснею проходять скрізь залу, зачипляють маленькіх глядачів, танцюють з ними.
Клоуни: Привіт, хлопці! Як ми Вам раді! Ми приготували для вас Хлопавки, феєрверки та різні новорічні приколи…
Шрек: Чудово! Передбачаю, яке ми святкування влаштуємо.
Віслюк: Яку стрілянину…

Звучить музика, дим. З’являється Хоттабич.
Шрек: І ти, старий, тут
Хоттабич(ображено): Це ти, Шрек, старий. Аж позеленів від плісняви.
Шрек: Та не ображайся, Хоттабич. Прикид у тебе і дійсно класний
Віслюк: Начебто ти і не сидів 300 років у брудній пляшці…
Звучить рінгтон мобільного телефону.
Всі: Ой, що це?
Хоттабич: (спочатку теж дивується) Так це ж мій мобільний телефон!
Всі: Мобільний телефон?
Хоттабич: Так! Мені подарував його Гаррі Поттер на день народження.
Де тут гучний зв’язок? Ало? Хто це?
Русалонька: Хоттабич! У нас біда! Терміново потрібна Ваша допомога!
Хоттабич: Та хто це?
Русалонька: Це я, Русалонька. У нас біда! Злий чаклун, що працює у Снігової Королеви, викрав мого друга – Рожевого восьминога.
Хоттабич: Для чого їм восьминіг?
Юля: Невже, щоб з’їсти!..
Русалонька: Ні! Королева вирішила, що для її білого холодного королівства, потрібні яскраві, кольорові та ще й живі прикраси.
Шрек: Тоді небезпека загрожує всім кольоровим істотам. І мені теж?
Віслюк: Сподіваюся, сірі істоти Королеву не цікавлять?
Хоттабич: Русалонька! Не плач! Ми йдемо рятувати твого восьминога! Хто зі мною?
Всі: Я. І я. І я. Всі!
Шрек: Треба добре підготуватися!
Віслюк: Снігову Королеву перемогти не просто!
Хоттабич: Так! Де у Вас казкова зброя?
Олежка: Там, у спеціальній коморі.
Андрійко: Ходімо, я покажу.
Юля: А я поки приготую Вам теплу одежу.
Всі, крім Юлі виходять. Юля збирає та складає в одне місце теплу одежу.
Звучить тривожна музика. На авансцені з’являється Злий Чаклун (Шаман або Шаманка)
Він придивляється до Юлі. Говорить у зал (мов би до себе).
Шаман: (говорить у зал, мов би до себе) Так-так-так! Яка яскрава дівчинка, а яке вбрання кольорове! Те, що треба. Мабуть вміє і танцювати, і співати! За таку знахідку. Снігова Королева мене нагородить, як героя!
Шаман підкрадається до заклопотаної Юлі. В останню мить вона його помічає.
Юля: Хто Ви, дядечку… Але не може договорити, бо Шаман зачакловує її і вона завмирає.
Шаман хапає Юлю і стрімголов вибігає, по дорозі губить шапку, або рукавицю, хоче забрати, але чує, що повертаються наші Герої.
В цей час повертаються наші «рятувальники», озброєні різноманітною казковою зброєю. Тут і булава, і палиці, і, навіть, мітла Баби-Яги.
Андрійко: Юля, ти приготувала нам теплу одежу?
Олежка: Юля, де ти? Годі жартувати.
Шрек: Ну не час зараз гратися у хованки.
Віслюк: Щось це на жарти не схоже.
Андрійко: ( на рукавицю) Ой, що це?
Олежка: У нас такої не було…
Хоттабич: Все зрозуміло. Тут був Шаман.
Андрійко: І вкрав нашу Юлю.
Олежка: Вона ж у нас така яскрава, кольорова!
Віслюк: Була б сіра, як я, вціліла б.
Шрек: Що тут скажеш, віслюк він і є віслюк.
Хоттабич: О, різнокольорова цукерка моєї души, що ми без тебе будемо робити…
Андрійко: Хоттабич, доволі скиглити.
Олежка: Треба іти до Снігової Королеви і рятувати і Юлю, і Восьминога.
Шрек: Треба поспішати, на півночі дуже холодно.
Віслюк: Північ далеко, швидко ми туди не потрапимо.
Хоттабич: Потрапимо! Я у вас для чого! Всі до мене.
Всі гуртуються, Хоттабич чаклує, дим, музика, всі зникають.
Світло згасає.


Картина 2

Північ. Крижане королівство. Північне сяйво, сніг, все дуже гарне, але біле і холодне.

Посередині на високому троні – Снігова Короліва – Красива, холодна, сувора.

Біля неї слуги – Сніговики, Сніжинки. На видному місці- полонений Восьминіг, видно, що він замерз, вкритий інеєм, і взагалі дуже блідий.

Сніжинки співають та танцюють, розважають Королеву.

Королева: (відверто позіхає): Які ж ви білі, одноманітні, нема у вас ніякої яскравості, кольоровості. Одна нудьга і нудота. А Шаман нікого кольорового мені не знайшов. Ну крім цього краба!

Восьминіг: (ображено): Я не краб, я- Восьминіг.

Королева: А мені яка різниця. Користі від тебе ніякої. Коли Шаман тебе приніс, ти був яскравий, гарний, а тепер? Блідий , як усе моє королівство.

Восьминіг: Восьминоги змінюють колір в залежності від кольору навколишнього середовища.

Королева: Ось і я кажу – навколо мене середовище бліде, нудне і одноманітне.

Співає пісню.

На сцену виходить Шаман, виносить Юлю, що дуже змерзла.

Шаман: Ваше Величносте, дивіться. Яку яскраву іграшку я Вам приніс.

Ставить Юлю.

Юля: Я не іграшка! Я – Юля, я – дівчинка-клоун.

Королева: (оглядає Юлю): А ти мені подобаєшся! Така яскрава, кольорова: синя, червона, жовта. Стільки фарб.

Шаман: Бачиш, королева. Як я тобі догодив! Нагоджуй мене!

Королева: Стривай, Шаман. Спочатку побачимо. Що вона вміє. Якщо ти- дівчинка клоун, розкажи мені смішну історію.

Юля: Не буду.

Королева: Мабуть не вмієш!

Юля: Вмію. Я все ж -таки артистка!

Королева: Тоді розвесели мене!

Юля: Ще чого! Не буду!

Королева: Як це не будеш?

Шаман: ( замахується) У, вередливе дівчисько. Королева наказує, а вона капризує. Ось я тебе відлупцюю.

Юля: Я тобі відлупцюю. Я сама тебе так відлупцюю, що кісток не збереш.

Шаман: Та я тобі… (знову замахується)

Королева: Облиш її, Шаман! Дивись, яка вона смілива. Мені ще ніколи ніхто ні в чому не відмовляв! Ти мені подобаєшся!

Юля: А ти мені – ні. Ти зла, противна і некрасива.

Королева: Я? Я негарна? Що ти таке кажеш? Гидке дівчисько. (майже плаче)

Шаман: Не слухай її, вона бреше! Ти найкраща, найгарніша, най, най, най.

Королева: Чула? Що люди кажуть!

Юля: Які люди? Цей підлабузник?

Королева: Не тільки він, і інші теж.

Юля: Відкрий очі, Королева! Вони тобі брешуть, бо бояться.

Королева: Але у мене таке гарне обличчя, таке чудове волосся, таке яскраве вбрання. Як я можу бути негарною?

Юля: Дуже просто: Всі злі, вередливі люди, які люблять тільки себе - негарні і навіть огидні. На фоні злоби ніякої краси не видно!

Королева: ( до своїх слуг) Це правда? Ви мені завжди брехали? (Всі мовчки схиляють голову). Чому ви мені ніколи не казали, що я зла і негарна?

Всі: Ми тебе боялися.

Королева: ( в розпачі оглядає себе). Що мені зробити, щоб стати гарною.

Юля: Стати доброю, пожаліти всіх, кого ти образила, допомогти тим, кому зробила щось погане.

Королева: (недовірливо) І стану гарною? Одразу ж? ( Грізно – до своїх) Так?

Слуги мовчки кивають.

Королева: З чого б почати?

Юля:( киває на Восьминога) Хоча б з нього.

Королева: Добре спробую. Восьминіг, я була неправа, коли наказала украсти тебе.

Восьминіг: Ти відпустиш мене до дому, у море?

Королева: Так, і навіть дам тобі теплу шубу, щоб ти не захворів від холоду.

Восьминіг: Спасибі тобі Королева.

Королева: То як? Я вже стала гарніше?

Юля: А як же, на тебе вже можна дивитися і не морщитися від огидності. Я впевнена, що і все твоє королівство стане краще.

Восьминіг: Дивіться, яким яскравим стало Північне сяйво.

І дійсно, до цього бліде північне сяйво стає яскравішим.

Королева: Я бачу! І все моє королівство з кожною хвилиною становиться все веселіше і яскравіше.

Юля: (хитро) : Я тобі обіцяла! Далі буде ще гарніше!

В цей час чутно якийсь гуркіт, крики, з’являється дим, миготить світло, всі розступаються. Посередині з’являються, наче звалюються звідкись наші "рятувальники» - вся компанія - Хоттабич, Шрек, Клоуни, Вінні. Одразу все стає навкруги різнобарвним.

Шаманка: Ну от тобі і кольори прибули.

Королева: (грізно) Що це за жах. Хто посмів з’явитися сюди без запрошення?

Юля: Королева! Знову зморшки з’являться.

Королева: Ой, я забула! Доброго дня, шановні гості. Що вас привело до мене?

Шрек: (по бойовому): Злодійка! Віддавай наших друзів.

Віслюк:( з-за плеча Шрека) А то ми тобі таке влаштуємо… (ховається за Шрека)

Юля: Заспокойтеся, друзі. У нас все добре. Ми тут просто погостювали у Снігової Королеви.

Хоттабич: І вона Вас не ображала?

Юля: Ні! Вона добра та гостинна.

Шрек: Щось я нічого не розумію.

Королева: А що тут розуміти. Мені до Юлі ніхто ніколи не казав правду. А тепер, коли вона відкрала мені очі, я и сама бачу, як все навкруги гарно. І білий сніг, і мої Сніжинки, і шановні гості.

Хоттабич: О, великий вихователь, Юля-джан. Ти зробила неможливе- перетворила злу Снігову королеву у чудову добру і дуже симпатичну жінку.

Королева: Я хочу, щоб всі побачили, яке у мене різнобарвне яскраве королівство.

Співають і танцюють всі жителі північного королівство – все і насправді стає яскравим, різнокольоровим.

Юля: А тепер, шановна добра Королево! Я з задоволенням виконаю твоє   прохання- розкажу тобі веселу історію.

А допоможуть мені в цьому мої друзі – Андрійка та Олежка.

Номер: Шляпа.

Королева:( сміється) Дякую, Юля і хлопці. Мені ніколи не було так весело.

Шрек: (заграє)Шановна королева, дозвольте запросити Вас відсвяткувати з нами свято Нового року.

Віслюк: (встряє між ними): А Русалонька чекає Восьминога.

Шрек: (роздратовано) Та я знаю.

Олежка: Треба збиратися у дорогу. Хоттабич, у тебе ще борода не змерзла? Спрацює?

Хоттабич: А як же? Всі, хто з нами, підходьте ближче.

Шаман: А можна і мені з вами.

Королева: Ще чого! Ще цього злюки нам не вистачало…

Юля: Королево… (погрожує пальчиком)

Королева: Ну добре, ти ж мої накази виконував…

Андрійко: Скоріш підходь!

Хоттабич: Аххалай, маххалай…

Дим, музика. Світло згасає.


Картина 3.

Світло повільно висвітлює Підводне царство. Русалонька та її подруги і Восьминіг співають та танцюють. (Цирковий повітряний номер)

Русалонька: Шановні гості, я дуже вдячна вам за повернення нашого друга Восьминога. 
Королева: Це я винна. Я була зла, а ще я так мріяла, щоб у моєму королівстві хоч що-небудь було кольоровим. Пробач мені, Русалонька. 
Русалонька: Ми не сердимося на тебе. Правда , Восьминіг? Тим більше, що ти змінилася, стала доброю. А ще ми приготували для тебе подарунок. Сподіваємося, він прикрасить твоє королівство.

Русалоньки виносять яскравий подарунок. 
Королева: Що це таке гарне? 
Русалонька: Це корали нашого моря. 
Королева: Які кольори! Дякую вам, які ви добрі… і красиві. 
Русалонька, Восьминіг та всі підводні жителі танцюють та співають. 
Дивний сигнал. Всі переглядаються. 
Звучить рінгтон мобільного телефона (голосний сигнал) 
Хоттабич: ( дістає мобільника) Будильник спрацював. П’ять хвилин до початку Нового року. 
Олежка: Треба терміново вірушати до дому. 
Андрійко: З то прийде Дід Мороз, а нас нікого немає. 
Юля: Хоттабич, за справу. 
Юля: А підводних жителів ти зможеш забрати до нас на свято? 
Хоттабич: А чом би і ні! Аххалай-маххалай. Всі на свято вирушай! 
Дим, світло, музика. Всі зникають, а коли світло повільно запалюються, всі герої з’являються у Країні казок. В цей час звучать дзвони годинника.

Картина 4.

Країна казок. Світло повільно запалюється. Коли замовкають дзвони, звучить музика Діда 
Олежка: Мы встигли, встигли! 
Юля: Дякуємо вам за все, любі друзі. 
Андрійко: Зустрічаємо Діда Мороза. 
Мороза. Виходять Дід Мороз та Снігуронька. Всі аплодують. 
Дід Мороз: 
Добрий день, чудові діти. 
Всі прийміть мої привіти. 
З Святом всіх вітаю я 
І Снігуронька моя.

Снігуронька: 
З Новим роком вас вітаю! 
Зичу свят великих вам. 
Щастя й радості бажаю 
Всім нашим гостям. 
Дід Мороз: Бачу, всі мої друзі зібралися на свято! І діточки, і батьки, і 
казкові герої! А це! Не може бути! Моя вічна суперниця – Снігова Королева! Ти прийшла сюди з добрими намірами, чи зі злими? Віповідай! 
Королева: Дід Мороз, мій вередливий характер залишився далеко у минулому. Завдяки моїм новим друзям я зрозуміла : насправді красивою може бути тільки 
добра, привітна людина. Я більше нікому не завдам зла. 
Дід Мороз: Які ж ви молодці. Перевиховати саму Снігову Королеву! Тепер ми можемо розпочати наше святкування! 
Снігуронька: Дідусю! Треба запалити вогні на нашій чудовій новорічній ялинці. 
Звучить музика.

Дід Мороз: Коли перешкод вже для свята немає, нехай нам ялинка яскраво засяє! 
Запалюються Новорічні вогні, Панно : 2008 рік. 
На сцені чарівним чином з’являється Хлопчик – Новий рік. 
Новий рік: Я – веселий Новий рік! 
З дальніх я прийшов доріг! 
І тепер в гостях у вас 
В гарний день , у добрий час.

Через ріки, через гори 
Поспішаю в кожний дім 
І казкові подарунки 
Дітлахам дарую всім.

Дід Мороз: Ми вас, любі діти, вітаєм зі святом. 
Хай буде у вас нових друзів багато. 
Снігуронька: Радійте і будьте здорові й веселі 
Хай щастя панує у кожній оселі 
Всі разом: З Новим Роком! З Новим щастям! 
Звучить пісня : Новий рік у виконанні героїв казки. Всі танцюють.

Герої кидають у зал серпантин, запалюють бенгальські вогні, хлопають хлопавки.

Дід Мороз: Залишайтеся здорові 
Далі нам рушати час. 
Через рік обов’язково 
В гості прийдемо до вас.

Фінальна пісня. На сцені – всі учасники програми.

Диктор представляє учасників.


Категорія: Новорічні свята | Додав: genamir (04.01.2011)
Переглядів: 4197 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016