Прощання з дитинством - Випускні вечори - Сценарії - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
Понеділок, 05.12.2016, 07:24

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Шевченківські дні [1]
Випускні вечори [22]
Новорічні свята [8]
Весняні свята [7]
Голодомор [4]
Чорнобиль [2]
Рідна мова [20]
Жіноче свято [10]
До Дня Перемоги [2]
1 квітня [4]
Державні свята [14]
Афганістан [3]
До Дня захисту дітей [3]
Природознавчі сценарії [10]
Козацькі свята [5]
Бібліотечні уроки [2]
Різне [14]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:07:24


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1297
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Сценарії » Випускні вечори

Прощання з дитинством
/ Лунає музика /

1.Прекрасні зорі у червневім небі

А в нашім залі зірочки земні

Схвильовані, усміхнені, врочисті

Прощаються з дитинством школярі.

2. Традиція шкільна – прощальний вечір,

І тоне в квітах урочистий зал

В очах у кожного і радість, і надія

В нас випускний шкільний прощальний бал


1. Вітаємо усіх на нашім святі

Воно і смутком й радістю звенить


2. Це свято зрілості і свято розтавання

І майбуття прекрасна світла мить.


Дбрий вечір, дорогі наші гості, шановні батьки, вчителі, знайомі, друзі.

Особлива подія зібрала всіх у цьому залі: перший крок у дорослість.

Сьогодні, 25 червня 2008 року прощаються з рідною школою наші випускники. Це особливий довгоочікуваний день, що не губиться на довгій життєвій дорозі, завжди світиться теплим вогником, стискає серце спогадом дитинства.



Сьогоднішній вечір – заключний акорд неповторної шкільної симфонії, яка виконувалась протягом 3000 днів тоненькими дитячими і змужнілими юнацькими голосами, супроводжувалась мелодією дзвінка близько 20 тисяч разів.



Зустрічайте героїв нашого свята – випускників 2008 року. (Учні виходять на сцену через арку під супровід віршів і спускаються в зал)

/ Лунає музика /

Козячина

Він знавець законів, права

Філософствувать мастак

Пише твори він на славу

Любить спорт оцей юнак

Гордовиту вдачу має

І комп’ютер поважає.


Поліщук

Молодець, він добре вчився, щедро з друзями ділився:

Геометрію списати, чи з алгебри розв’язати.

Спорт йому також під силу: все він зможе, все осилить,

Хоче мать роботу гідну і зарплату відповідну.


Сердюкова

В Київ думкою летить,

Хоче в інститут вступить.

Розум, щирість, простота,

Ввічливість і красота.

Хоч вона й не активістка,

Та гордість школи –

Золота медалістка.

Простотою завжди мила

Сердюкова Людмила


Чижик

Просимо вітати

Чижик Оксану

Шкільну модель нашу

І просто дівчину гарну.


Мазуренко

М’яка, пухнаста, непримхлива

І кучерів русявих злива

За ними зручно приховати

Шпаргалку, щоб відповідати.

У колективі добром знана

Усі роки була слухняна, і працьовита, і на диво –

Ще й скромна і сором’язлива.


Марценюк

Вдача гордовита

Іноді сердита,

А насправді щирої душі.

Очі голубенькі, усмішка приємна,

Хто її не знає, ну скажіть?

Золоте волосся і струнка постава,

До людей привітна, серденьком ласкава.


Невінський

Юнак цей в дитинстві "Горобчиком" був

Псевдонім він свій до цих пір не забув,

Тепер у комп’ютер шифровки стукоче,

Бо стати в майбутньому фізиком хоче,

Бо фізиком твори не треба писати

Дарма, що у них невисокі зарплати.


Тарасюк

Він робив лише правильні кроки

Не прогулював в школі уроки,

Він нові технології знає,

Інтернет, і комп’ютер вивчає.

Діловий і серйозний хлопчина

Досягне щонайвищого чину,

До науки у нього є хист

І заядлий баскетболіст


Кравець

Вже майже професійний вчитель

І практику в сім’ї пройшла

Бо маленьких своїх сестричок

Навчала всьому, як могла

Вже перший хліб свій скуштувала

Та ще й картини вишивала.

Федотова

Вона ніби Мавка – мрійлива натура

Наближена дуже до літератури.

І мріє поїздить по дальніх країнах –

То ж мови вивчає чужі безупинно.


Передельських

Оця дівчинка проста і мила,

Чемна, ввічлива і дуже вродлива

МАНівську нагороду вона завоювала,

Бо глибокі знання показала.

Передєльських Аня – ми її всі знаємо

І під гучні оплески в залі зустрічаємо


Хоменко

Свій спокій, доброту і скромність

Всім дітям хоче передать

Тоді у школі буде диво

Всі будуть "вибачте" казать

То ж не даремно випускниця

Учителькою хоче стать,

Щоб математику і мову

Маленьким дітям викладать


Всі його тут добре знають

І директор полюбляє

Гарний хлопець, хоч куди.

Завжди виручить з біди

Навчанню у школі підійшов кінець

В самостійне життя вирушає

Дмитро Жабінець


В нього радість чи то горе –

Він завжди сміється,

Хлопець з гумором росте,

Біди не боїться.

Із води виходить

Завжди він сухим .

Хто це? Здогадались ?

Це - Мусієнко Максим.


Кривуца

В дитинстві їй матуся, довгу косу плела

Свою веселу вдачу доньці передала

Тому безжурно в школі учнівські дні пройшли

Ще й факультет серйозний обрала всім на диво

Вивчати документи й підписувать красиво.


Куян Іра

Вона закінчить школу ще в першому хотіла

Бо знала вже до сотні, й буквар читать уміла

Це – вир чуттів, емоцій, відкрита, щира, мила

Прямує у світ моди, вже сукні й блузи шила


Міщенко

Для такого непосиди, мука – на уроках всидіть,

Але всі стерпів страждання, весело пройшло навчання.

Він набрався в школі сили – перекладину осилив,

І комп’ютер на всі 100 знає в класі, як ніхто.


Серпінський.

Майстер голу у футболі, тихий і спокійний в школі

Він цінує людську гідність, любить і цінує рідних

Математику штурмує, в вуз технічний шлях торує.

Палківська

Симпатична, товариська

З музикою в дружбі близькій

Володіє фортеп’яно

Знає меццо і піано

Як закінчить вуз престижний

Так десь років через п’ять

Буде менеджер готелю

Європейців зустрічать


Куян Віка

За скромність і щирість їй похвала

У школі, як квітка, просто цвіла

Прихильна до світу природи й краси

В малюнках це хоче усім донести

Ще вабить її і маркетинг, й дизайн

Цю дівчину милу привітно стрічай.


Ганецька

Характер нордичний, серйозна, уперта

На вістрі усіх починань і подій

Ще – горда і в дружбі надійна і вірна

У точних науках, як риба в воді.


Куницька

В ній – чарівність від мами, сміх дзвіночком лунає

Від хлоп’ячого жарту наче мак розцвітає.

І у скруті й в удачі всіх підтримає перша…

Ще – тварин дуже любить, це ж брати наші менші.


Руденко

А про нього скажем просто: балагур і весельчак

Він на святах "цвях" програми, і у конкурсах мастак.

Кучерявий, височенький й математик нічогенький


Гнідак

Цей хлопець не простий і загадковий

Як був малим, то пустував у школі

Не з кожним він довірливий, відвертий

І до мети йде упевнено і вперто.

У вільний час він ходить на рибалку,

Напевно хоче упіймать русалку,

Про інженерну спеціальність мріє,

Комп’ютером чудово володіє.


Тищенко

Вона зростом невеличка, ще й літами молода,

Любить мову українську, в оченятах – доброта.

У майбутнє йде серйозно – в вузі учиться дівча,

Ще в один вступати хоче, діловодство там вивчать.


Урочистий вечір присвячений випуску учнів 11-х класів Володарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 оголошується відкритим


(Гімн)

/Дарина Лакота виконує пісню, випускники спускаються у зал /

На нашому святі присутні почесні гості ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


До слова запрошується ______________________________________________



Ми запрошуємо до мікрофона ________________________________________


Погляньте – скільки сяючих від радості очей дивляться на вас. Ваші рідні, друзі, вчителі прийшли, щоб помилуватись вами – молодою, красивою юнню.Ви наша надія і наше майбутнє. Ви – наша гордість


Лунають у залі прощальні слова

Вручають вам всім атестати

Це ваші перші дорослі права,-

Спішили ж бо всі виростати.


Хвилина урочиста наступає

Важливий і хвилюючий момент,

Що ви у школі все опанували

Засвідчує цей цінний документ.


Слово для зачитування наказу "Про випуск учнів 11 класів" надається заступнику директора з навчально-виховної роботи Заїці Тетяні Миколаївні


А зараз найголовніша подія вечора.

Слово для привітання і вручення атестатів надається директору школи Кайзер Ользі Миколаївні

На фоні мелодії учні піднімаються на сцену

(Вручення атестатів)


Ви підійшли до першої межі

Шкільним порогом звуть його в народі

І сльози й пісня, й радість – все в душі,

А чого більше – перемірять годі



А пам’ятаєте, коли були малими?

Давайте все згадаємо ще раз

Як у садочку грались і дружили

І як прийшли до школи в 1 клас.

Життя сувій вже пишеться потроху

В минуле повернутись не дає

Та ще не так давно дорослими ви стали

І зазирнуть в дитинство – ключик є.

(На екрані фотоколапс із дитячих років)


День яскравий, мама й татко

Так везуть візок з дитятком

Що навкруг усі радіють

В житті матимуть надію


Ой які кумедні діти

Як же ними не радіти

В дитсадок їх водять мами

Із машинками й ляльками


(Виходять діти дитячого садка з великими іграшками)

Ви прощаєтесь з дитинством

То ж прийшли в останній раз

З вами іграшки погратись

Як в далекий добрий час


Це оранжева лисичка

З казочки про рукавичку

Попрощайтеся з казками

Шлях серйозний перед вами.


Це машинка іграшкова

Дітям – іграшка чудова

Та давно уже хлоп’ята

Перестали нею гратись


Лялька Барбі, лялька Маша,

Лялька Леся і Наташа

Всі давно стоять рядочком

Гра скінчилась в мами й дочки


Ведмежатко це маленьке

Теж лишається одненьке

Ми про нього дбати будем

Про вас (показує на всі іграшки) також не забудем.

(На дитячому велосипеді виїжджає хлопчик і везе на рулі ремінці – віддає)


Заберіть лиш ремінці,

Бо хоч ми і пустунці

Та нехай і тата й мами

Нас виховують словами

Це з минулого століття

Пережиток у освіті

(Діти залишаються на сцені)



Ось так із тихою і світлою печаллю

Закрився лист дитячого садка

На цій сторінці ще і вальс прощальний

На згадку вам дарує дітвора

(Вальс у виконанні учнів 1 класу)

(На сцені з’являються випускники із кольоровим ключем)


1вип. Цікаво так із щирим хвилюванням

Ще раз вернули мить своїх малих років

Лишаються вони лиш в спогадах на фото

Це кожен з нас відчув і зрозумів.


2 вип. Не поспішайте ж, малюки, зростати

Країна ваша – повна дивини

Ми вже йдемо і хочем вам віддати

Цей ключ від казки, де рожеві сни.


(Передають ключ прикрашений кульками малим на фоні пісні "Янголята"

у виконанні Ярослава Короленка)

(На екрані фото перших шкільних років)



А ще був ранок 1 вересня 1997 року, коли тримаючись за теплу мамину долоню ви вперше переступили поріг школи.

Час минає – осінь каже

Вам до школи шлях проляже

1 вересня Дарунки

В мене новий рюкзачок

Чистих зошитів пакунки

Повний геть пенал ручок

Ось і школа. Ось і клас

Вчителька стрічає нас

Ось буквар. А ось оцінка

Ось дванадцять, а ось - двійка.

Букети і бантики.

Такі ви були романтики

Перші труднощі, перше кохання

Контрольні, іспити.

А ось вже й прощання.


11 років пройшло з того першого шкільного ранку. 11 разів схилялись до шкільного порогу над школою зимові хуртовини. 11 разів навесні білим цвітом закипали яблуні і зацвітав бузок. А як же воно було вперше?


Найкраще знають про це перші вчителі та вихователі: суворі і водночас ласкаві, мудрі і чуйні, що залишали кожному частинку серця, вчили бути часними, справерливими.

Це:_________________________________________________________________________________________________________________________________


Слово для виступу надається першій вчительці Лідії Вікторівні Соколовій



(Вчителька виходить сама чи з учнями 3 класу)


(Після виступу виходять учні початкової школи



(пісенне вітання_________________________)


(2 випускники виходять з ключем)

Приємно було впізнавати на екрані у симпатичних хлопчиках і вродливих дівчатках наших випускників. Адже вони дуже змінились з того часу.


Випускники:

Знов аркушок прожитого життя

У пам’яті відновлена картина

Підперши ручками голівку

В Букварі задумливо читає щось дитина

Учителька найперша вчила нас

Виводили ми палички невміло

І відкривали дивну книгу знань…

Сторінку ту життя для нас закрило.


На жаль у тій країні вже не ми

А інші діти пишуть перші букви

Дорослими ми стали вже людьми

А як з ключем від знань сьогодні бути


Передаєм цей ключ школярикам малим

Щоб у країні знань найкращими були


(Віддають барвистий ключ)



(На екрані калейдоскоп середніх і старших класів)

Калейдоскоп шкільних років біжить все далі і далі у той рік, коли ви перейшли у велику школу з великою кількістю класів і коридорів, з великою кількістю предметів і вчителів
Тут фараони, глобус, карта

Розмальовано всі парти …..

Піфагор, луги, кислоти……

Твори і незграбні ноти ……

Танці, музика і сміх

Потім низький бал у всіх ….

І державне тестування….

Тут також дзвінок останній


Дорогі випускники. Цю країну під назвою "Школа" творили для вас вчителі. Вони плекали ваше дитинство, натхнення віддавали вам свій труд, готували до сьогоднішнього дня.

Школа - це великий світ і є. 2 центри цього всесвіту – Учитель та Учень. Саме вчителі та учні перетворюють звичайну будівлю в особлитвий – вируючий гомінкий, але добрий дім, де з кожним роком одні стають розумнішими, другі мудрішими, а всі разом близькими та рідними.

Нелегка вчительська доля. Вона не встелена розкішшю, не наповнена спокоєм

А найвища нагорода педагогам – учнівська вдячність. Квіти від випускників всім вчителям школи – це подяка за щедрий дар душі, за мудрість, за терплячість, за доброту і за вимогливість.


(На фоні пісні "Вчительський вальс" випускники дарують квіти вчителям)



Проходили роки. Шкільна стежина виросла в дорогу. Мужніли хлопчаки. Поспішали одягти високі підбори дівчата. Та в душі все ж кожен був дитиною.


Дитиною, якій потрібна була порада і підтримка, життєва настанова і нова ідея. І поряд завжди були класні керівники.


Вони заставляли ходити до школи, організовували вечори, допомагали у важку хвилину, пробачали за прорахунки і помилки.


Справжніми друзями і наставниками наших випускників стали Курманчук Наталія Петрівна та Руденко Людмила Леонідівна

До слова запрошується класний керівник 11-А класу Курманчук Наталія Петрівна.

Ну що ж здається ось і все

Закінчено уроки і їх уже ніколи не буде

Вони відійшли, відлетіли, віддзвеніли. Залишився лише спогад.

(2 випускники виносять ключ)

Світ шкільний – мереживо казкове,

З пустощів уроків і перерв.

Зоряне дитинство світанкове

Вже не здоженеш його тепер.

Прощавай, веселе, вітрочубе

Ключ від цього раю віддаєм.

Вам, молодші, щирі наші друзі

Ми ж тепер дорослими стаєм.


(Віддають 3 ключ)


Дорогі випускники. Разом з вами по сторінках вашого життя з трепетом і любов’ю йшли ваші батьки.


Від них перше слово і перший крок

Вони завжди вірили в вас і нині нині сподіваються на вашу щасливу зірку.


Материнське серце ніколи не стомлюється повторювати. Хай щастить тобі, дитино,

А батьківське плече завжди приходить на допомогу у скрутну хвилину.

Не передати словами почуття, що вирують у батьківських серцях.

На їхніх вустах усмішки, а в очах сльози. А в душі завжди свята батьківська любов, терпіння, мудра наука, опіка і доброта.

Із благословенним батьківським напутнім словом звертаються до вас____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(Виходить батько із короваєм і три мами з калиною, зерном, оберегом)

І мати:

Я за звичаєм вкраїнським в дорогу

Сію зерно вам добірне під ноги

На щастя, здоров’я, на добрі діла

Щоб ваша життєва дорога цвіла

2 мати:

Не українській сонячній землі

Пропахлій полином і чебрецями

Зростали ви бешкетники малі

Під крилами бабусі, тата й мами

Своя родина в кожного із вас

Брати і сестри і батьки хрещені

Прийміть же діти в цей святковий час

Чар-зілля ці букетики зелені

І м’ята і люисток і чебрець

Барвінок і полин із деревієм

Нехай вони вас, діти, бережуть

Нехай вони серця ваші зігріютть

То ж нині вся Володарська земля

Пахучим різнотрав’ям вас вітає

Травинка ніби кожна промовляє,

Хай небо рідне вас оберігає.

3 мати:

От і виросли діти… Готові в дорогу…

У струмку височінь, у гінку далечінь.

В материнському серці неспокій, тривога.

Яку путь обере донечка й син?

Ви щороку зростали, мудріли, мужніли.

І тепер попід хмари дістали крильми

Але скільки б вам літ не кували зозулі

Ви для нас залишаєтесь завжди дітьми

Рідні діти. Снаги вам і сили у світі

Вам в дорогу спеклими смачний коровай

Хай безхмарною буде життєва дорога

І хай юності вашої квітне розмай.


(Вагоме напутнє слово від батька_______________________________)


Ятківська Влада виконує пісню про вишиту сорочку

Любі батьки, вчителі, гості. Щира подяка вам за напутні слова, за вашу любов і тепло. Закінчується сьогоднішня казка про школу. Та свого заключного слова ще не сказали головні герої: змужнілі лицарі і чарівня принцеси.

Запрошуємо до слова випускників.

(На фоні пісні _______________у виконанні Сердюкової Людмили на сцену піднімаються випускники)

Вже почалось, мабуть, воно майбутнє

Оце напевно, щойно почалось

Шкільне минуле – щире , незабутнє

В душі лише як спогад зосталось.



Ми усі є родом із дитинства

Всі були колись смішні й малі

Вихователі, вам кланяємось низько

Дякуєм вам, перші вчителі.

Зичим вам здоров’я, класні мами

Мудрі і терплячі ви були

І людей порядних з нас ліпили

Щоб в життя сміливо йти могли.

Директору й завучу щирі слова

Від них – всі задумки й діяння

Вони в нас у школі – всьому голова

Подяка і їм на прощання.

І всім – ми вдячні вчителі

Ми любим вас і поважаєм щиро

Бажаємо здоров’я вам і миру

Дякуєм уклінно – вам усім

Що несли нам серце на долоні

В нас вкладали часточку душі

І сивіли ваші мудрі скроні.

І як же всіх людей не привітати

Що щиро так раділи тут за нас

Вам побажання хочемо послати

Щоб завжди й скрізь усе було гаразд

(Посилають у зал кульки із побажаннями)

Ведучий: Ми запрошуємо на сцену Короля Країни Дитинства

(Під звуки фанфар в зал заходить Король)

Королівський наказ

Як в нашому великому царстві,

В школі другій государстві,

В день такий і в такий час

Видаємо цей наказ:

Владою, що її маю,

Отроків цих я відправляю

В самостійне бурхливе життя.

А так, як в царство Дитинства

Вже нема вороття,

То на прощання всім побажаю:

Здоров’я міцного і щастя без краю,

Висоти - орлиної, мудрості - совиної,

Кохання вірного, багатства безмірного!

А ще пам’ять свою зберігайте,

Якого роду-племені не забувайте,

Додому часто приїжджайте,

Та й про царство наше дбайте:

Спонсорську допомогу надавайте,

Бо маю в державі ще скільки діточок,

Як на небі зірочок.

Та не кидайте тієї науки,

Що вклали вам вчителі

В голову і в руки.

А ще присутніх запевняю...

Подарунки ще я маю.

Сьогодні ви ще в рідній школі,

А завтра – королі і королеви своєї долі.

Цю ознаку своєї влади і волі (показуючи на скіпетр)

Залишаю в стінах рідної школи.

Останню волю виконую свою

Цей скіпетр директору передаю.

(На сцену піднімається директор школи, Король передає скіпетр)

Випускники:

Покидаючи рідну школу, хочемо нагородити медалями "За відвагу і мужність" учителів школи, які 11 років витримували, вчили і виховували нас

Під звуки музики ________________________ Король вручає медалі)

Вип.. Дорогі вчителі. На згадку про наш випуск прийміть цей подарунок

/ Під музику вручають подарунок школі/

Кружляє світ, хвилює і підносить

В шкільної казки вже остання мить

Попереду ще тільки бал прощальний

Мелодією вальсу продзвенить.

І двері нам, цей день, у світ у світ відкриє

Ми сміливо ідемо в майбуття

Орлині крила нам зростила школа

Їх не зламаєє бурями життя

Прийде світанок сонце зустрічай

Дай для польотупташенятам неба

Слова останні

ВСІ:Школо прощавай

Ми завжди будем пам’ятать про тебе



І не треба плакать на дорогу

Треба заспівати всім і все

Хай про день цей добрий теплий спогад

Кожен з нас у серці пронесе



(У виконанї Дарини Лакоти "Прощальний вальс ")



/На фоні музики__________________ читають ведучі/

Бажаємо вам - довгих літ і море квітів,

Хай кличуть вас осяяні дороги.

Сміливо йдіть, наші дорослі діти,

В шляхи життєві від шкільних порогів!

Як свято дитинства, кінчається казка,
Як стрічка кіно, обриваються сни,

І, не сподіваючись вже на підказку,

Проблеми вирішувать сам мусиш ти.


В.1: Буде важко - кріпись!
В.2: Буде гірко - не плач!
В.1: Буде вітер - не гнись!
В.2: Не уникнуть невдач...
В.1: Якщо горе - дивись!
В.2: Якщо сльози - утрись!
В.1: Якщо страшно - держись!
Разом: Знай: життя треба жить!

Урочистий вечір, присвячений випуску учнів 11-х класів Володарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 оголошується закритим.

( Лунає Гімн України)

Дякуємо всім, хто цінує, поважає колектив Володарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 і всім тим ,хто прийшов до нас на свято! До нових зустрічей!
Категорія: Випускні вечори | Додав: genamir (11.08.2011)
Переглядів: 9738 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016