Середа, 23.10.2019, 16:48

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Учнівська творчість [16]
Методичні матеріали [14]
Сторінками книг [27]
Аматорська творчість [19]
Письменники-земляки [20]
Уроки літератури рідного краю [13]
Фольклор регіону [1]
Новорічні свята [5]
Свята літнього циклу [5]
Рослини-символи [12]
Вишивка [7]
Жанри фольклору [17]
Міфологічні персонажі [38]
Українська кухня [3]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:16:48


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1400
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Літературне краєзнавство » Міфологічні персонажі

Баба Яга
    Баба Яга — міфологічний образ, широко розповсюджений в слов'янському фольклорі.
    Ім'я баби — "Яга", — очевидно, походить від польського "язя" — змія.
   В українській народнопоетичній творчості Баба-Яга, відьма, змія-це той самий персонаж.
Баба-Яга в народних уявленнях постає у вигляді змії, відьми, знахарки, жриці, баби-бранки, мерця — залежно від того, як змінювався в різні епохи світогляд наших предків, а заодно й місце жінки в житті слов'янства.
   Початок цієї історії веде вглиб тисячоліть, у часи , коли обожнювалася жінка-матір, прародителька роду людського і всього, що є на світі . Виконавицею і розпорядницею найголовніших обрядів у давнину також була жінка. Оскільки ж у давнину похорони були ритуальними і сприймалися як жертвоприносини богам, то роль розпорядниці обряду була, по суті, роллю жриці, яка знала й виконувала традиційні приписи (власне, такі жінки й досі є на похоронах у різних регіонах України, вони безпомилково виконують увесь ритуал, стежать за тим, щоб була поставлена склянка з водою, в якій омивається душа померлого, а також за обмиванням та зодяганням тіла й за тим, щоб ніхто не забрав хустки чи рушника, якими зв'язували небіжчикові руки).
    Особливе місце в обрядах і фольклорі належить бабі-бранці. Крім практичної допомоги породіллі та новонародженому, від неї, за уявленнями, залежала майбутня доля дитини — тому в піснях уже дорослі персонажі іноді звинувачують у своїх нещастях бабу або хрещених батьків (вибір кумів також впливав на майбутнє похресника). Головує баба-бранка на родинах та хрестинах, і, зокрема, в обряді "бабиної каші", змістом якого є прилучення новонародженої дитини до свого суспільства — роду, села тощо. Горщик із кашею, яку зварила баба, — стравою, що символізує немовля, розбиває хрещений батько. Баба частує нею дітей і всіх присутніх. Цей обряд знайшов відображення в улюбленій дітьми грі "Сорока-ворона кашку варила..." Ця ж сама забава засвідчує зв'язок баби з чорними птахами. Ворон, сорока постійно фігурують у казках про Бабу-Ягу. Вони перебувають у неї на службі, іноді вона сама обертається цими птахами. Буває, що ворони "приносять" матерям дітей. Але здебільшого їхнє значення — зловісне, пов'язане зі смертю, нещастям. У казці про дідову й бабину дочку бабина дочка (з відьомського роду) скликає "сороки-ворони кужелю прясти". Мотив прядіння, ткання асоціюється у світовій міфології з богинями долі, які прядуть людям нитки життя і їх обривають. У казці "Шовкова держава" "...бабище сидить за кроснами і військо тче. Кине човником у лівий бік — вискочить з-під кросен піхотинець, коли у правий бік — гусар". З наступного епізоду виявляється, що баба є "нечистою" душею, "заставним" мерцем, не похованим за правилами ритуалу. Герой її спалює, і в такий спосіб (вогнем) вона очищається. Цей епізод доповнює іншу знайому картину: лежить Баба-Яга на печі й погрожує з'їсти героя, котрий завітав до її хатини на курячій ніжці". Науковці співвідносять таку казкову Бабу-Ягу з реальною старою, яку залишали помирати на холодній печі в нетопленій хаті (живий мрець). А сама хатка на курячій ніжці має також свій реальний відповідник у поховальних звичаях. Ще на початку XX ст. на кладовищах траплялися могили під дахом (на зразок хатки), який тримався на одному стовпчику (ніжці). Як і в самої ненажерливої смерті, у Баби необмежений апетит. Як усі мерці, вона сліпа (тобто не бачить живого), тому сприймає його на запах: "Фу-фу! Прісну кістку чути!" Як представник того світу, вона багато знає.
   В Італії є схожий персонаж - Бефана. Вважається, що в ніч на 6 січня Бефана випускає через димохід шкарпетку, заповнену солодощами для хороших дітей і для неслухняних вугілля В Болгарії крім власне, Баби-яги є ще Дядько Яг з аналогічними функціями. Вважається, що він, як і Баба-яга забере неслухняних дітей у велику торбу Образ Баба Яга має численні аналоги у віруваннях європейських народів та їхніх найближчих сусідів.
Категорія: Міфологічні персонажі | Додав: asda (23.04.2012)
Переглядів: 1457 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2019