65 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, які відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи, світу не підвладний часу.
У цей славний день ми повертаємося до незабутньої весни 45-го, згадуємо тих, хто у жорстокій битві виборов нашу Перемогу. З кожним роком усе менше і менше ветеранів Великої Вітчизняної, але ми ніколи не забудемо їх геройський подвиг! Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни, і трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги. Ми схиляємо голови перед тими, хто боронив нашу землю, хто подарував нам світле небо і радісні дні.
Коли у квітні 1986-го сталася жахлива біда — аварія на Чорнобильській атомній електростанції, серед ліквідаторів наслідків тієї техногенної катастрофи був і володарчанин Петро Захарович Ємець. Разом з іншими бійцями виконував усі необхідні роботи. Та обдарована від природи людина, член Спілки художників СРСР з 1981-го року, він не міг не малювати.Тільки замість мальовничих краєвидів Володарщини у той період його пензлі залишали на полотнах сумні пейзажі зболеної чорнобильської землі — рудий ліс, яблука на снігу, осиротілі білі хати, що заросли бур'янами... А ще мужні обличчя людей, котрі зупинили оскаженілий атом, захистили усіх нас від ще більшої біди. Ті полотна — як знак тривоги, як засторога. Пройшли роки. На картинах Петра Захаровича знову квіти, безтурботна щаслива дітвора, веселка над полем... ... Читати далі »
Літературними іменами й талантами Володарський край чи не найбагатший на Київщині. Про це свідчить і зібраний на нашому сайті матеріал з літературного краєзнавства по творчості письменників-земляків, аматорів, учнівської молоді. Потяг школярів до літературної творчості не згасає. Діти самотужки пишуть вірші, казки, оповідання, пісні. Важливо, щоб у потрібний момент поряд був творчий фахівець-педагог, що зумів би помітити і спрямувати молодий талант на потрібну стежку, яка веде до витоків літературної праці. Замало бути просто грамотним філологом, педагог має сам бути творцем, бо інакше не навчить учня творити. Київська обласна організація Національної спілки письменників України пропонує Володарській громаді допомогу у створенні молодіжної районної літературної студії, опікуватися якою буде наш відомий земляк Володимир Дідківський – член НСПУ, член Ради Київської обласної організації НСПУ. Цю пропозицію підтримав керівник районного відділу освіти Аврамчук П.Ф., виявили зацікавлення директори навчальних закладів – Косовський А.І., Слободський Ю. В.
Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. «Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою.
Людство відзначає цей день уже тисячі років, тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них наш край. Докладніше на сторінці "Фольклор регіону"
22 березня у гості до школярів Володарської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 завітав відомий поет-сатирик, добре знаний в Україні гуморист, наш земляк, член Київської обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Дідківський. Володимир Іванович народився у с. Зрайки, зараз проживає у Білій Церкві: сіє "розумне, добре, вічне" на освітянській ниві, бо працює учителем однієї з білоцерківських шкіл. А ще В. Дідківський як керівник літературної студії допомагає юним талантам вдосконалювати свою майстерність у літературній творчості. Поет ознайомив присутніх на зустрічі із своїми творчими набутками, прочитав свої гумористичні твори, які викликали щирий сміх і захоплення, поділився секретами майстерності.
19 березня на базі кабінету літературного краєзнавства Володарської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 було проведено для вчителів української мови і літератури району семінар - практикум "Літературне краєзнавство - одна з дієвих форм краєзнавчої роботи в школі". Учасники семінару обговорили актуальні питання розвитку літературного краєзнавства, його роль у національно-патріотичному вихованні школярів, познайомилися із аматорською творчістю земляків, відвідали відкритий урок по творчості письменника-земляка А. Михайлевського. Зацікавились присутні і питанням активізації позакласної роботи шляхом розвитку творчих здібностей учнів. Відбулася також презентація сайту кабінету літературного краєзнавства.... Читати далі »
Під час проведення тижня літературного краєзнавства у Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 учні 3-5 класів взяли участь у конкурсі «Напиши свою пригоду», оголошеному дитячим журналом «Крилаті». На засіданні шкільної літературної студії учасники конкурсу познайомили присутніх із своїми пригодами, було визначено переможців. Ними стали Діденко Вікторія, Панчук Тетяна І Маліцька Марія. Твори переможців відіслано до редакції журналу «Крилаті».
Учні 5-6 класів Володарської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 з нетерпінням чекали на зустріч із письменником Петром Залєвським, бо про пригоди його Володьок чули із уст своїх старших друзів, які познайомилися із гумористом торік. Мабуть, тому, що за професією Петро Віталійович учитель і добре знайомий із шкільним життям , йому відразу ж вдалося зацікавити школярів пригодами своїх героїв - таких же непосидющих, галасливих, веселих і дотепних, які зібралися у кабінеті літературного краєзнавства 18 березня. Щирим захопленням і цікавістю горіли очі дітей і коли вони слухали гумористичні оповідання у виконанні автора, і коли він читав свої гумористичні вірші, сюжети до яких бере безпосередньо із учнівського життя.
У всіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, буде покараний і Богом і людьми. Він блукає по світу, як блудний син, ніде не може знайти собі притулку, бо зрадив свій народ. Миколу Махінчука ще з юності хвилювало те, що не скрізь чути рідну мову, не знають українці ні історії своєї, ні коріння, ні звичаїв. Саме це болюче питання сучасності намагається розв'язати він у романі "Марчуківський куток ", на основі якого було проведено 15 березня у Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 конференцію "Доля рідного краю за романом М. Махінчука "Марчуківський куток". Одинадцятикласники познайомили присутніх із сторінками роману, помандрували разом із його героями стежками рідного краю, щоб більше дізнатися про історію Володарщини у суперечливому і буремному ХХ столітті.
Закінчується роман символічною сценою, коли огорнене темінню і вітрами, втомлене за день село сідало до вечері, а молода хомівська жінка прийшла до ворожки дізнатися, що буде з нею через років десять. Що буде з нами через років десять? Чи будемо ми жити краще? Це залежить від нас, від нашої життєвої позиції. Від того, якими ми будемо громадянами і патріотами, чи любитимемо свій рідний край і віддаватимемо всі свої сили на його процвітання.
У Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 протягом 15-22 березня буде проходити тиждень літературного краєзнавства.У програмі тижня:засідання шкільної літературної студії, знайомство із творчістю письменників-аматорів, літературні читання, конференція, виставка малюнків, зустріч із письменниками, літературно-краєзнавча вікторина, обговорення творів письменників-земляків, семінар-практикум. Докладніше
Протягом 9-12 березня у Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 проходив тиждень української мови та літератури. В рамках тижня булопроведено цикл заходів, а саме: відбулися традиційні Шевченківські дні з нагоди відзначення ... Читати далі »
Принципова, об’єктивна, вимоглива, творча, відповідальна та разом з тим вродлива, тендітна і лагідна жінка, завжди спокійна, врівноважена, виважена і доброзичлива. Саме такі слова найбільш підходять до створення словесного портрету учителя математики Володарської загальноосвітньої школи №2, заслуженого вчителя України Остапчук Уляни Володимирівни.
Прикарпатська земля залишилася країною дитинства. Батьки – турботливі вихователі і щирі друзі – сформували як особистість доньку Уляну – працьовиту, рішучу, вимогливу до себе й до інших, доброзичливу, готову завжди допомогти. А далі життя покликало у дорогу. Закінчивши Чернівецький державний університет, уже понад 20 років працює на Київщині.