« Воістину воскрес!».
2. У ніч Воскресіння Христового, після святкової служби, розговляються (їдять непісну їжу) освяченими в церкві паскою та писанками.
3. Подарувати одне одному писанку – основний звичай цього Світлого свята Великодня. Багато хто любить влаштовувати «двобої» - «битися» крашанками. Кажуть, у кого крашанка виявилася міцнішою, міцне здоров'я та довголіття забезпечені. 
4. У день Великодня після семитижневого посту на столі з'являються всі скоромні (не пісні) страви. Традиційні великодні частування: паски, писанки, м'ясо, сир, печеня.
5. За традицією Великдень святкують сім днів. У деяких регіонах України існує традиція, згідно з якою в перший день жінки-господарки залишаються вдома, щоб зустрічати гостей. А чоловіки ходять по будинках і вітають своїх близьких і знайомих. Святкові столи всюди накриті весь день. Переважно за стіл сідають на півгодини, потім прощаються і гість іде до інших знайомих.
6. Під час Великоднього тижня треба неодмінно відвідати всіх родичів, потім хороших знайомих, особливо немолодих.
7. У деяких регіонах є звичай, згідно з яким на Великдень слід відпустити в небо білого голуба або голубку, щоб разом із ними відпустити негоди, бідність і хвороби.
8. Шкарлупу від освячених крашанок слід зібрати та закопати в землю – прибуде здоров'я та багатий врожай.
9. Якщо покласти освячену крашанку у воду, прочитати молитву, потім вмитися цією водою, вірили, що обличчя стане гарним, а голова – ясною. А якщо жінка сполосне цією водою тіло, чекати збільшення родини.
10. Існувало також повір'я, що за допомогою крашанки душі померлих можуть одержати полегшення на тому світлі. Для цього треба лише піти на цвинтар, тричі похристосуватися з небіжчиком, потім розбити яйце, покришити його та згодувати «вільному» птахові, який на подяку за це пом'яне померлих і проситиме за них Бога.