За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова (14 жовтня), яке мало велику популярність. Із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. У цей час не залишалося жодного птаха, який прилітав із півдня. Закінчуються оранка, сівба, господарі ховають на зиму плуги, борони. З'являється можливість трохи перепочити від безперервної виснажливої праці. За станом погоди в цей день намагались передбачити характер наступної зими: «Якщо на Покрову вітер з півночі, то зима буде дуже холодна, і з хуртовинами, якщо з півдня, — то тепла». Говорили також, що «Покрова покриває або листом, або снігом». Хто не встигав засіяти озимину до свята, про такого говорили: «Хто сіє на Покрові, той не має що дати корові». Звертаючись Із проханням, промовляли: «Покрово-Покрівонько, постели скатерку біленьку, не дай довго вороні крякати і ногам по болоті ляпати!» Жовтень був порою весіль. Якщо дівчину сватали до Покрови, то можна було ще протягом трьох тижнів (до Дмитра 8 листопада) зіграти весілля. Далі розпочинався піст — Пилипівка. І можливо, пісня, яку співали дівчата на Покрову, і є тією давньою й вічною жіночою молитвою: Покровонько, Покрівонько! Покрий мені голівоньку: Щоб я жінкою була, Щоб я весело жила З чоловіком молоденьким, З дитяточком веселеньким. Як покровительку і заступницю православного воїнства, Матір Божу Покрову шанували козаки, закладаючи церкви саме на честь цього свята. Прикмети на Покрову: Яка погода на Покрову, такою буде зима. Якщо лелеки не відлетіли на Покрови — на теплу зиму. Якщо на Покрову не випав сніг, то не буде його аж до січня. Прислів’я на Покрову: Хто лежав до Покрови, той продасть усі корови. Прийшов Покров — не нагрієш хату без дров. Прийшла Покрова — сиди, чумаче, вдома. Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.
Джерело: В. Сапігa "Українські народні свята та звичаї"
За народним календарем у жовтні закінчувалася осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. Початком зими в українському селі вважалося свято Покрова (14 жовтня), яке мало велику популярність. Із ним пов'язано чимало народних повір'їв, прикмет, приказок, прислів'їв. У цей час не залишалося жодного птаха, який прилітав із півдня. Закінчуються оранка, сівба, господарі ховають на зиму плуги, борони. З'являється можливість трохи перепочити від безперервної виснажливої праці. 