14 серпня українці відзначають свято Маковея – одне з найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. «Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет. До речі, дівки чарівниці святили ще й мак видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі хитрощі відьми неодмінно пропадуть безслідно. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я; ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість; сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». Обрядовою їжею цього дня є «шуліки», тобто печені коржі, поламані на шматочки й облиті медом та розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Свято Маковея у народі мало ще декілька назв: Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою. Пасічники підрізували соти. Тільки після освячення першого меду в церкві можна було розговлятися. У Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.