Напередодні Великодня з метою відродження християнської спадщини українського народу до учасників гуртка літературного краєзнавства завітали гуртківці Володарської санаторної школи-інтернату на чолі із Купріянчук Л.А., які провели урок писанкарства під девізом "Навчився сам - навчи інших". Фото Писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Їх виготовляли навесні, перед Паскою. Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту. Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині... Відтоді кожне творіння писанки - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Докладніше
Напередодні Великодня з метою відродження християнської спадщини українського народу до учасників гуртка літературного краєзнавства завітали гуртківці Володарської санаторної школи-інтернату на чолі із Купріянчук Л.А., які провели урок писанкарства під девізом "Навчився сам - навчи інших".