У минулому всі дівчата, жінки-українки вишивали вишиванки. Адже кожна жінка була для своєї численної родини берегинею, хранителькою домашнього вогнища, виготовляючи власноруч різноманітні обереги. Такою берегинею для свого роду є жителька Володарки, невтомна трудівниця, чарівна жінка з доброю душею, надзвичайно обдарована і талановита людина Борщенко Наталля Петрівна. 
   Нероздільною частиною життя Наталлі Петрівни є велика любов до вишивання, в якому вона знаходить відраду і душевну рівновагу. ЇЇ вишивки – це стан її душі. Кожна з них має свою історію і відношення до долі жінки. Кожна з них – частинка її життя. 
   Світ творчості народної майстрині розпочався ще давно, з дитячих років. В орнамент жіночої долі вплелися різні події життя. Спочатку вишилось на життєвому рушнику заміжжя, потім народження трьох дітей, а згодом уквітчався він ще й внучатами, яких так щиро й ніжно любить і не один рушник вишила їм на щастя - на долю. 
   Кожна вільна хвилина присвячується улюбленій справі. Без вишивання Наталля Петрівна не може прожити і дня. Хоч де побачений узор, якийсь оригінальний орнамент відразу ж переноситься на тканину. А найбільше розцвіло мистецтво Наталлі Петрівни, коли вона після копіткої учительської праці вийшла на заслужений відпочинок. Ось тоді й примножилися чарівні, неповторні витвори цієї жінки, якими неодноразово милувалися жителі Володарки, адже часто вони експонуються на районних виставках. 
    В її творчому доробку рушники, сорочки, серветки, подушечки, ікони. Вишиває вона швидко і вправно. Скільки радості, тепла, й любові в кожному хрестику, в ... Читати далі »