Ось і настав цей незвичайний день, день радісний і тривожний, веселий і сумний водночас, день прощання з рідною школою, щирими друзями-однокласниками та добрими наставниками-вчителями. Позаду залишилися протоптана стежина до шкільного порога і до болю знайома мелодія шкільного дзвоника, попереду – незвідана даль. З хвилюванням і цікавістю вдивляємося в цю далечінь ми, випускники, адже нам іди в далекі незвідані світи. Провідною зорею в нелегкому путі по тернистих стежках дорослого життя стане для кожного з нас ім’я улюблених вчителів, які, як яскраві зорі, осявали нам своїм світлом дорогу до знань, зігрівали своїм теплом наші дитячі душі і залишили яскравий слід у серці кожного із нас.  Нам здавалося, що вони знають і вміють усе. Для нас вони були добрими феями і могутніми Богами. Це вони крок за кроком долали разом з нами премудрості шкільної науки. Дорогі наші, ми щиро вам вдячні за це, ми завжди будемо пам’ятати рідну школу, бо куди б не закинула нас доля, ми завжди повертатимемось до неї. Тож не прощаємось, а кажем: "До побачення!"
             Випускники