Аматорська творчість

genamir

Дата: Неділя, 20.12.2009, 15:56 | Сообщение # 1

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Творчість Петра Залєвського, на мою думку, переросла рамки аматорства.

Петро1443

Дата: Неділя, 03.01.2010, 12:13 | Сообщение # 2

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 4

Репутация: 0

Статус: Offline

Дякую за таку високу оцінку! пишу так, як пишеться. smile

Веселих новорічних свят! наразі даю посилання на моє нове веселе Новорічне оповідання http://gak.com.ua/creatives/1/20166

розмістити його безпосередньо на форумі не дозволяє ресурс сайту.
З повагою, Залєвський П.

Сообщение отредактировал Петро1443 - Неділя, 03.01.2010, 18:51

genamir

Дата: Неділя, 03.01.2010, 17:27 | Сообщение # 3

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Дякуємо, Петре Віталійовичу! Творчого вам натхнення і нових ідей! Не забувайте про наш сайт.

hellOFF

Дата: Четвер, 20.05.2010, 11:39 | Сообщение # 4

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 7

Репутация: 0

Статус: Offline

http://gak.com.ua/creatives/1/20166 читав, як завжди сподобалось!!! Творчої вам наснаги в подальшій праці!!!

БУКІНА

Дата: Четвер, 20.05.2010, 12:04 | Сообщение # 5

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 2

Репутация: 0

Статус: Offline

мені не сподобалося!!!!!!!!!

hellOFF

Дата: Четвер, 20.05.2010, 12:06 | Сообщение # 6

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 7

Репутация: 0

Статус: Offline

Що тобі не сподобалось? fool

БУКІНА

Дата: Четвер, 20.05.2010, 12:07 | Сообщение # 7

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 2

Репутация: 0

Статус: Offline

Все мені не сподобалося! Не правдиво і нецікаво

asda

Дата: Неділя, 19.02.2012, 10:40 | Сообщение # 8

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 18

Репутация: -1

Статус: Offline

Якщо образно охарактеризувати нову книжку лірики талановитої поетеси Галини Литовченко «Шовком вишиті мережки», то краще за все ще раз перечитати її чудовий вірш «Домівка кличе», і він одразу ж відгукнеться у вашій душі, як світла ностальгія, у котрій вияскравпяться, мов щедре осоння, і, «як скуштувати найсмачнішу воду» «в старій криниці», «в якій до ранку ппавають зірки», і вони отож так зрадіють, що журавель до них, схипившись у поклоні, опустить дзвінке, як та пісня, відро. небере повнісіньке дзвонковоі води, витягне її разом із зірками, і вони благоговійно злинуть на батьківщину неба, а донька рідного села нап'ється свіжої води, і вона їй буде видаватися цілющою, і тоді душа вже наповниться відтак таким високим натхненням, що віддячує тільки щирими, зворуш¬ливими, сердечними віршами, які і вродять основу збірки «Шовком вишиті мережки» Вона ж починається саме відповідним розділом - «Рідне мені» І поведе за собою у світ ще два теплі, ліричні, задушевні цикли -«Близькі і далекі вітрила» і «Несподіваний дзвінок із Баку».
Ось така вона і народилася у Галини Литовченко, ця хвилююча книжка «Шовком вишиті мережки», де:
... серця стукіт буде рвати тишу
І струсить з вій просолену росу
Нарву в саду я мамі стиглих вишень
І в пригорщі... на цвинтар понесу. Це - болюче, зворушливо і щемливо, бо кожна ота вишнева ягода уже в поезії буде схожа на сердечко, в якому вмістилася не тільки краса рідного села, а й людей його. їх палкі душі, іх працелюбний світ, а ще й велика ж, непогасна любов, яка осяває і всю натхненну поезію чудової письменниці Галини Литовченко А ще ж і яскраво доповнюють цю книж:ку й ілюстрації, які вимріяла онучка поетеси Настя Панченко.

Сообщение отредактировал asda - Неділя, 19.02.2012, 10:41

genamir

Дата: Четвер, 29.08.2013, 20:16 | Сообщение # 9

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Ти іди по дорозі на гору
І ніколи назад не дивись
Хай на ній хоч і будуть
Затори і вибоїни, ями іди
Будеш падати ти на коліна
Збиватимеш їх до крові
Піднімайся ти знову на ноги
Усміхнися і знову іди
Хоч і млітимеш ти на дорозі
Та збагнеш, що тобі не дійти
Зупинись, відпочинь і на гору
Ти знову і знову іди
Лиш коли ти дійдеш до вершини
Оціни весь шлях , що пройшов
Та подбай. Щоб ніхто і ніколи
Тебе не спихнув в самий низ
Бо змусиш ти знову і знову
На цю ж саму гору шкребтись!

Сонце в усмішці
Ніжно гуляло
Вітер на щічки
Дмухав недбало
Дощик на носик
Бризнув краплинку
Все зупинилось
Лише на хвилинку
Навіть природа
Може радіти
Коли в нас народжуються
Внуки і діти

Надворі ніч, так тихо -тихо
Лиш чути як дощик іде,
І вітерець ледь щось шепоче
Травичці, що якраз росте
Роса стікає по листочках
Комашка десь кудись повзе
Навколо все таке красиве,
Природне, справжнє та живе
Я так люблю коли влітку
вночі в селі дощик іде

Проблеми, труднощі, турботи
Щоденні будні суєта
Ми всі забули, що ми люди
І зовсім ми тут не спроста
Розрухи, війни, біднота
Це все робили ваші руки
Й за це отримали сповна

Якось мені приснився сон
Я в бога прощення просив
І перед ним, стоячи на колінах
Додолу сльози тихо лив
Пробач мені мої гріхи
Ледь чути я йому промовив
Пробач гріхи свого народу
Ти всіх нас, господи, прости
Руденко Дмитро Сергійович смт Володарка