Слова для вчителя... - Форум
П`ятниця, 09.12.2016, 16:32

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: genamir 
Форум » Давайте поспілкуємося!!! » Сторінки спілкування » Слова для вчителя...
Слова для вчителя...
yevgenlitraДата: Неділя, 02.10.2011, 15:28 | Сообщение # 1
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 2
Репутация: 0
Статус: Offline
Шкода, що зачасту тільки професійне свято нагадує нам про безцінних шкільних наставників:( Друзі, давайте продовжувати тему і надалі!!!
З Днем Вчителя, любі наші !!!!

Тихий вечір сідає на ганок,
зоря ясна злегка мерехтить.
День скінчився, усі спочивають,
лише вчителька мила не спить.

Над столом невеликим схилилась,
купу зошитів перегорта,
бо на завтра чекає оцінки
невгамовна мала дітвора.

За вікном соловейко щебече,
кличе:"Кинь і до мене прилинь!
Серед квітів в саду, моя леле,
біля мене душею спочинь!"

Та завмерла на мить, зашарілась,
мрія гарна - в саду політать.
А на столику зошити кличуть:
"Ні, не йди, нас не смій залишать!"

Вітерець налетів, колискову
серед трав затягнув, заспівав.
Тихим шелестом, дзвоном чарівним
шкільні дзвоники їй нагадав.

Вона згадує класи просторі,
кожні очі і кожне дитя.
І бентежать тендітную душу
протилежні в житті почуття.

Кожна дівчинка, кожен хлоп'ятко
наче рідний, за всіх їй болить,
бо любов ця назавжди - одвічна,
як же можна дітей не любить!

І вони теж до неї горн́уться,
порятунок і знання шуќа.
Поки вчить їх - вона їм потрібна,
та любов їх не міцна - крихќа.

Лиш на крила стануть - полинуть,
розлетяться і їх не знайти.
Не вгадають вчительку рідну,
коли поряд будуть іти.

А вона ж їх учила любити
рідний край і старих поважать,
на незгоди, труднощі, злидні,
лихоліття, біду не зважать...

І слова, золотії перлини,
вчила разком на нитку збирать.
Чарівним візерунком по полю
ряди речень із них викладать.

Соловей у саду не щебече,
тихо гілка стука в вікно,
вона теж була ученицей,
тільки, як це було давно...

Ні про що у житті не жалкує,
важка доля - вчителем буть.
Прийде час і вона ще спочине,
та не зараз, а потім, мабуть...

Вже і зошити в купі спочили,
але вчителька бідна не спить,
бо на завтра самій дещо треба
написати, читати та вчить.

Темна нічка кругом розляглася,
зорі ясні злегка мерехтять.
Відпочинь же , люба лебідко,
на сьогодні вже все...
Пора спочивать....

автор: эллен http://www.poetryclub.com.ua/
 
genamirДата: Вівторок, 04.10.2011, 18:36 | Сообщение # 2
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Петро Залєвський

Ми чуємо гармонію небес,
Речей і явищ нам підвладні суті.
Ми вічні діти у краю чудес –
До скону, без спочинку на маршруті.

Ми слуги духу. Сторожі його
У цьому світі жадоби і тління.
І слово істини з минулого свого
Ми несемо прийдешнім поколінням.

Ми каста обраних. По нас пройшла межа,
Незримий фронт у битві за майбутнє.
Багатство, влада – все то марнота.
Ми вчителі – і в цьому наше сутнє.
 
genamirДата: Вівторок, 04.10.2011, 18:56 | Сообщение # 3
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Золоті знов каштани й тополі,
Шкільний дзвоник, як серця ритм,
І в твоїй учительській долі
Вічним трепотом він дзвенить.
Кличе, зве, поринає у спомин,
Де велика родина, шкільна вся сім’я,
Де твоїх зірочок небо повне,
Та єдине для них твоє, Вчителю, ім’я.
Із рожевих світанків дитинства,
Доброти, тепла та любові,
Із батьківства та материнства
Вся твоя учительська доля.
Світлом сонця удача хай лине,
Як в калиновій казці неначе,
І нехай джерелом в ній неспинним
Буде радість і сміх дитячий.
 
asdaДата: Субота, 08.10.2011, 16:14 | Сообщение # 4
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 18
Репутация: -1
Статус: Offline
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу.
Ми любимо ваші цікаві уроки,
Хоч з нами буває немало мороки,
І вчительське серце частенько у герці,
Бо неслухи сиплять густесенько перцем.
І кліпають потім провин оченята,
А вчителя честь захищають завзято.
А вчитель справжнісінький факел знання
Їх також сумлінно черпає щодня,
Щоб учні ловили кожнісіньке слово
Багато цікавинок в нього готових.
Сім коробів треба, немов в циркача,
Щоб учень з уроку не дав «втікача».
Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі,
Нехай до нього як до правди
Ідуть великі і малі.
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу!

Додано (08.10.2011, 16:14)
---------------------------------------------
Ось знову в школу Ви ідете
В цей вересневий світлий день;
Де Ви натхнення це берете,
За що так любите дітей?
У них вкладаєте всю душу
І, як на світі жить, вчите.
Ніщо Вас, вірим, не примусить,
Лишити діло це святе.
Бо Ви народжені для нього;
Мов діти рідні Вам учні,
Ви їх виводите в дорогу,
У світ, на простори ясні.
Й немає більшої Вам втіхи,
Коли уперше малюки
Долають у науці віхи
Й виводять старанно рядки.
І прагнете Ви їх навчити
Як штурмувати висоту
І що в майбутньому робити,
Щоб вся земля була в цвіту.
І за невтомну працю Вашу
Уклін Вам до землі низький,
Прийміть подяку щиру нашу
За труд учительський важкий.
Хай добре Вам весь час живеться
Без горя, смутку та біди,
А галаслива хай малеча
Приносить радість Вам завжди!

 
yevgenlitraДата: Вівторок, 11.10.2011, 13:24 | Сообщение # 5
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 2
Репутация: 0
Статус: Offline
Дякую, що підтримуєте тему flower
Про першу вчительку.

Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Відкрила мені ти дорогу у світ!
Чому в тебе в очах,
Незбагненна журба,
І на скронях чомусь вийшов піт?
Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Щастя бажала ти нам.
А сама у журбі,
Лиш у тузі й біді,
І без щастя проводиш життя!
Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Як в дорогу життя ти нас звала ,
В твоїх добрих очах,
Я побачила страх,
Своїм серцем відчула страждання.
Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Як ішли ми від тебе у світ,
Я не втримала сліз,
І крізь радість і сміх,
Я заплакала мов сиротина.
Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Хай життя тобі радість дарує
Хай же твоя краса,
Добра вдача твоя,
Всіх людей,що навколо,чарує!
Учителько перша моя,
Зоре моя світова,
Відкрила мені ти дорогу у світ!
Чому в тебе в очах,
Незбагненна журба,
І на скронях чомусь вийшов піт?
автор: крик душ
Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/
(Оскільки поезія не моя, то вказую посилання:)
 
SlovenaДата: Середа, 05.12.2012, 15:00 | Сообщение # 6
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
Я з Дніпропетровщини, мама в мене вчитель української мови та літератури. То ж своїми рядочками приєднуюсь до вшанування цієї професії.
Дорогі вчителі Січеславського краю!
Від всієї душі я вас щиро вітаю!
З найдавніших-давен батько славного роду
Давав окрім спадку ще й знання народу.
З найдавніших-давен спершу мовити вчились,
Ну а потім читання й письмо знадобились.
І тоді уперед йшла складніша наука:
Розпочав Архімед, Галілей прийняв муки.
І всю мудрість віків, все зростання людини
В собі вчитель втілив для малої дитини.
Ваша праця - свята! У незнані дороги
Піднімаєте ви наші болі й тривоги.
За оці десять літ, що ми разом навчались,
Через себе ми пильно весь світ пропускали.
Його тисячі див нам світились в просторах.
Хто нам все це відкрив? Вчитель рідної школи.
Ми підемо вперед! З нами піде планета!
Нам творити і жить! Нам ловити комети!
Нам не знані, незвідані вивчить світи.
Що ми люди насправді усім довести.
Але в кожнім бою за новий перевал.
Ми зіпремось на вас непомітно, несхитно.
Ми візьмемо знання, що дбайлива рука
Нам давала в дитинстві привітно.
Знаю, кожен із нас є у серці у вас.
Назавжди... Неповторний, єдиний.
Та запевню, у наших ще юних серцях
Ви навчителі знань неділимі.
З давніх пір наймудрішим з славетних мужів
Надавалося право навчати
Ви навчили мене, вчить дочок і синів.
Вчителів кращих годі шукати.

28.09.95.
автор - Леся Скорик ©


Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас Шевченко.

Ласкаво просимо в "Світ слова"!
 
genamirДата: П`ятниця, 26.07.2013, 15:28 | Сообщение # 7
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
♥ღஐ ஐღŤетяңฉ Kulpa(Микуляк) ♥ღஐ ஐღ2 окт 2012
О, вчителі! Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з'явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам!
О, вчителі! Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!
 
genamirДата: П`ятниця, 26.07.2013, 15:29 | Сообщение # 8
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Жовтень щедрий на барви осінні
День учителя – свято ж яке!
Освітянській великий родині
Дітвора шле вітання палке!
Сьогодні усі надзвичайно красиві,
Тож сонечком сяйте нам, будьте щасливі!
Ці зустрічі з вами цікаві, охочі,
Щоб зорями сяяли вчительські очі,
А учні у школі трудились на славу,
І вище ваш труд цінувала держава!
 
genamirДата: П`ятниця, 26.07.2013, 15:30 | Сообщение # 9
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
ПЕРШОВЕРЕСНЕВЕ ВІТАННЯ

Шановні друзі, всі присутні,
Батьки, сьогоднішні й майбутні,
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі!

Хочу усіх вас привітати,
Слова стараюсь підібрати,
Щоб кожен раптом це відчув,
Щоб вересня свого він не забув.
Щоб ворухнулось щось в душі
В усіх, хто чує ці вірші.

Бо хоч уже і час пробіг,
Та кожен з нас забудь не зміг
Як сам колись, мов ці малята,
Спішив на перше шкільне свято.

І хоч пройшло чимало літ,
Та не зітреться дивний слід...
І ось у вересня погожу днину
Ти вже ведеш свою дитину.
 
Форум » Давайте поспілкуємося!!! » Сторінки спілкування » Слова для вчителя...
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Мірошник Інна Олексіївна © 2016